Українська Манітоба
-
Доброго дня підкажіть ,хто знає якщо дитина інвалід , як підтвердити та оформити виплати в Брендоні або в Вінніпег , будьласка в приват
-
‼ Увага. Добрий день. Чи є в цій групі батьки дітей, які цього року мають здавати НМТ( Національний мультимедійний тест)? Як нам відомо на даний момент центри оцінювання відкрили у Торонто, Едмонтоні та Монктоні. КУК( Канадсько Український Конгрес) за умови достатньої кількості дітей, буде просити про відкриття центру оцінювання у Вінніпезі.Часу залишилось обмаль, тому хто планує здавати НМТ, будь ласка зголошуйтесь! До кінця робочого дня повинні подати дані дітей (Прізвище ім'я,дата народження). Інформацію залишайте за цим посиланням у групі t.me/nmtwinnipeg або в приват. Всім гарного дня!
-
Про роботу КУК стосовно НМТ нічого не чула, але офіційні джерела підтверджує, що буде у Едмонтоні, стосовно Онтаріо ще не підтверджено. mon.gov.ua/ua/news/vstup-2022-timchasovij-ekzamenacijnij-centr-dlya-dodatkovoyi-sesiyi-nmt-bude-vidkrito-u-kanadi
-
Ми батьки дітей, які хочуть здавати НМТ у Вінніпезі, а НЕ у Торонто. Сьогодні одна з батьків була у КУК і їй сказали, якщо Ви збереже інформацію про дітей готових взяти участь у НМТ у Вінніпезі, є можливість це зробити. Якщо цього не можуть зробити наші конгресмени, пробуємо зробити самі!
-
А хто підписувався??? Чітко написано в повідомленні.
-
Запропонуйте альтернативний шлях!
-
Продається машина Jeep Compass 2013 NORTH EDITION SPORT 4X4 l 2013 року. Хороший стан✅,not rebuilt! ‼️є carfax‼️ Кого цікавить пишіть в ПП для детальної інформації і фото .
-
Про вініпежсьі автобусні зупинки та їх мешканців. Свіжа сьогоднішня історія від нашої бабусі. Безстрашна женщіна, шо тут скажеш 🙃 Інколи суржик просто необхідний. Бо додає колориту. Як у цьому випадку. Пересадка в Даун-Тауні. Двадцять хвилин чекати наступного автобусу. А холодно! Вітер такий, що навіть голих немає, а голі у Вінніпезі є завжди. Стоять, мерзнуть, згинаються від вітру, але у велику захищену скляну зупинку не йдуть. Я стала дивитись, що з зупинкою не так. З зупинкою все було так. Але всередині сидів мєстний і співав. Люди не любили іскуство і не йшли насолоджуватись. А я любила! І пішла. Мєстний був дуже симпатичний, колоритний, з великим носом і довгим немитим волоссям. (Семенко Ірині раджу стриматись від коментарів і не сватати: дуже молодий) Побачивши мене, він стрепенувся і заспівав голосніше. Він співав у простір, у вселенну, але одним оком косився на мене. Я була дуже благосклонна, як театральний критик. Інколи на високих нотах кивала головою і добродушно посміхалася. Я теж захотіла заспівати. Ну оцю, ви знаєте: прекрасну ліричну українську пісню про mockаля. Оцю, мою улюблену: «І mockaля нема, немає mockaля, немає ні…» ну і далі за текстом. Не чули? Знайдіть і послухайте, бо пісня війде в аннали шедеврів, а ви й не в курсі. Вона завжди звучить, коли я іду з Анею в машині. Бо я люблю класику. Заспівати я не встигла. Бо він почав підплигувати. І це до добра не довело. Він пішов танцювати. Мене не запрошував. Бо не вальс. Сам танцював. Як журавель на болоті. Дуже красиво. З елементами балету. Замозабвенно. А телефон у мене сів... І тепер вся надія тільки на вашу уяву... Аж тут підійшов мій автобус і я йому сказала (у повному розпачі, звичайно): Thanks, it’s pretty! My bus… I have to go. Unfortunately… Такого великого розчарування на обличчі я ще ніколи не бачила!
