UA to Calgary🇨🇦
-
Извините, но с переходом на личности тоже далеко не уедете)
-
Почему то, кстати, все так говорят какие ВСЕ русские плохие, но есть иммиграционный консультант, Альбина, которая 6 лет тут, она бесплатно украинцам помогала, и все тут же забыли, что она с России
-
А вот если не выпускать их с расии может там поскорее и двигаться начнут
-
Видели уже таких "хороших" русских в Германии в Чехии в Эстонии, ничего хорошего они там не несут
-
К сожалению, это так 🤷♀️ Меньшинство сделать ничего не может. Я лишь о том, что это меньшинство есть, и что есть адекватные люди, которые пытаются как то помочь
-
Ну вот возможно если у всех русских начнет гореть земля под ногами во всем мире, станет достаточно чтоб скинуть
-
Ибо опять же, их не так много
-
К сожалению, "хороших" не достаточно, чтобы скинуть
-
Пока каждый русский не осознает свою вину, все будут спихивать это на других, типо я не причем я не политичен и т д.... Поетому не надо рассказывать сказки про хороших, пока они не скинули хуйла и правительство с поста все они виновны
-
Просто я так же знаю адекватных людей с России, поэтому не причисляю их к оркам, а все думают, что они одинаковые
-
В Польшу
-
Мовчання - золото
-
В росію?
-
Значить не настільки, щоб кричати
-
Так что давайте не будем:)
-
Не делайте поспешные выводы, хорошо? Я наоборот вывозила свою маму с сестрой с Харьковской области
-
А чего Вы решили, что мою семью это не задело?
-
Знаєте, не говоріть, що вам жаль.. якщо біля вас нічого не бомбануло, на вас не ставили дула з пулеметами, а ваші рідні, друзі і близькі не потрапляли в умови, де немає води, їжі, і вже не говорю про насильства і звірства.. і кожен раз, коли проїжджає машина вас не тіпає, бо ви думаєте, що то вже бомба летить.. і коли сусід коврік пішов вибивати на вулиці, то вам на підлогу хочеться впасти, щоб не розірвало. І якщо ви кожен вечір не прощаєтесь з життям, бо аес в 40км від вас і туди може прилетіти. І якщо ви в тому страхові постійно не живете, то не говоріть нічого. А знаєте, що саме жахливе?! Страх. Бо ти дивишся на цих зувечених жінок і розумієш, що ти могла бути на її місці. Дивишся на розірваних, ізнасілованих дітей і думаєш, що то могла бути моя крихітка.. І цей страх постійно зі мною. Страх померти, страх насильства. І від нього вже нудить. Але ніяк позбутись не можна. І все, що я можу це тупо кричати : КЛЯТА РУСНЯЯЯЯ!!!! Не говоріть, що вам шкода.. не треба. Мовчання - це золото.
