А я в Тунісі живу в депресії постійно. Свавілля учителів, які мало того, що б'ють дітей в молодшій школі і дит садочках, так ще й бастують постійно, оцінку не отримати без етюду, роботи немає постійне сміття скрізь, про підвищення цін мовчу. Чоловік 10 років тому сказав поїхали, я злякалася, думала, що буде покращення після революції, але тільки гірше. Єдине радує то море, та більшість людей добрі, відкриті і товаристські. Але ті добрітлюди не дадуть гарного майбутнього моїм дітям, і навчання такого, щоб дитина не плакала перед школою і казала, що не піду, бо учитель б'є...
А ще бісить, що до Тунісу прилетіти не так то просто простому українцю, особливо зараз. Бояться біженців і відмовляють всім у візах і багатьох на кордоні вертали... В Америку легше отримати візу ніж сюди.
