А я родом з села, але більшу частину життя прожила і виросла у Києві і лише років до 7-8 розмовляла російською виключно у Києві. Коли їхали в село, то на перетині Київської і Чернігівської області у мами питала ми де? Мама казала, майже дома. І я переходила на Українську. Коли йшла до першого класу аама мене спиталася до якої школи хочу піти і я в 7 років обрала українську школу, при чому мене не виховували на Кобзарі))) просто я люблю мову змалечку. Так, я розмовляю на діалекті, а не суржику, як дехто каже, суржики то в параші, а у нас мова солов'їна і у нас безліч діалектів💙💛. А як треба, то можу і літературною)
А вже як почала навчання в університеті у славному місті Києві, то розмову завжди починала українською, а там по ситуації, і якщо просили мене перейти на кацапську, то переходила. Так, мене іноді бісять вимоги лише українською, як хто хоче так нехай і пише, як по мені. Але в чужій хаті права не качають).
І ще. Для всіх хто кричить, що нас захищають російськомовні, половина з них. Я теж так казала раніше, поки брат батька не пішов на війну. То каже вночі, якщо русіш, то можеш кулю в лоба спіймати, вночі не видно хто ти, наш чи ні... Вночі всі, абсолютно всі переходять на солов'їну!!! Бо вночі темно і не видно хто там, орк чи наш...
