Український Монреаль
-
У нас не було такого уроку. В п'ятому класі з'явилося "Народознавство". Мені пощастило із вчителькою, яка була українофілкою на 1000%
-
Який місяць? Треба тобі влаштувати дн чи вже пізно?
-
Оооо. Однолітки
-
84-85?
-
Я теж. Мене вже не приймали, а ті, хто був на рік старший, ще були "жовтенятами".
-
Тоді на уроці релігії боялись казати чи справді не знали що таке молитва
-
Ну так щоб ти міг здогадатись про мій вік: я пішов до школи в перший рік коли відмінили жовтенят
-
Я починав навчатися в сільській школі. Вона була завжди українська, а потім ми переїхали до міста, і там в школі був лише один "український" клас (((.
-
Я вже підзабув. Але на Закарпатті багато чого цікавого дізнався. Й від лемків, русинів, гуцулів, мадярів, румун, ромів... Кого там тільки немає))
-
)))
-
Колись пояснював матюки українською і люди просто трісли від сміху
-
До першого класу вдома все було лемківською, потім говірка пішла на українську
-
Так.
-
Згоден. Багато саме слів місцевого вжитку, які в шкільній програмі не знайдеш. А ми вчили Мову саме у школі. Бо ж всі "балакали"...
-
Там вже частіше суржик або класична літературна
-
Для Харківщини моя моя вже звучить як польська. Для багатьох
-
Мені на Херсонщині навіть казали, що я маю "западенський" акцент. Після Волині)))
-
Тут не буду сперечатись. Мої брати з Херсонщини ледве розуміють мою говірку
-
Я ж з Криворіжжя. У нас так балакають)))
-
Так. Найчистіша мова серед усіх "західняків", на мою думку.
