Канадська Кібер-Січ
-
А ще одна тема - в Канаді неповнолітня дитина має повне право змінити собі стать і зробити собі хім кастрацію БЕЗ дозволу батьків. Тобто потенційно ситуація така: дитина в період 9-13 років проходить найбільші психологічні зміни в плані статі, але замість того щоб почути від вчителів у школі якісь біологічні пояснення того чи іншого процесу, вона отримає посил "якщо тобі не комфортно в твоєму тілі - ти можеш стати дівчинкою/хлопцем!". І держава Вашу дитину захистить і суд ви програєте, якщо вона в 14 років вирішить змінити собі стать, бо здаватиметься собі "недостатньо жіночною" або "чоловічною".
-
Те що здається не таким вже й небезпечним, насправді несе в собі дуже великі ризики. Ви свою дитину не зможете проконтролювати і на її кардинальні рішення потім ніяк не повпливаєте, а держава її захистить. Прочитайте про кейс в нашому BC court, де батька суд звинуватив у насильстві до своєї дитини, тому що він не хотів щоб вона в 15 років сідала на гормональну терапію.
-
-
Воу, з таким не стикалася, хоча вже на четверту роботу тут влаштувалася... Може, то якісь госструктури, хм... З приводу гормонів і всіх гендерів та орієнтацій я десь згодна. Сама відношу себе до лгбт, і якось манала вивчати то все, і всі флаги, навіть свою орієнтацію в мене немає прямо жаги суперточно визначати. От хтось із гетеро знає який там у вас флаг, чи ще щось таке? Я думаю, всім пофігу. А тут перетворили на якийсь політичний кружок😅 P.s. нічого не маю проти, але розумію батьків, які хочуть щоб у школі фокусували увагу трохи на інших речах.
-
Це як у нас на біофаку колись був факультатив по ораторству, намагались влаштувати дебати по вакцинах, але за антиваксерство чи недовіру до лікарів, по факту ніхто не хотів топити😁
-
Просто це дуже складна тема. З одного боку, це довгий, болючий процес, який може сильно (років на 10-15) вкоротити життя, ще й дорогий. З іншого, якщо починати перехід занадто пізно, то виглядати це буде дуже печально. Зазвичай, я кажу що некомпетентна в питанні, і утримуюсь від думки. Але за моїми спостереженнями - у додатках для знайомств, де саме дівчата шукають дівчат дуже, ну дуже багато трансгендерних жінок (чоловіків за каріотипом), які сидять на гормонах, чи навіть пройшли всі операції, але шукаюсь собі дівчину. Хтось виглядає круто, хтось прямо видно що чоловік у платті, який до того ж шукає мобі жінку. Тож виникає логічне питання, чи дійсно то все було того варте, чи може психологічні проблеми, якісь комплекси і самовираження можна було здолати і виразити менш затратно по ресурсах і здоров'ю...
-
Ну хз, мені здається що «того варто» це не зовсім доречно коли людина реально трансгендер. Ці люди насправді дуже страждають у своєму тілі і перехід у підлітковому віці виглядає як найменьш травматичний. Але ж підлітки є підлітки, я наприклад у 13 років ходив у футболці ссср щоб подратувати вчительку. А в 17-18 вже коли в голові щось з’явилося, то почав люто хейтити совок і рашку. А ж то таке, а от гормональну терапію назад вже не повернеш🥲
-
Ну от в цьому і питання як відрізнити, бо це у будь-якому випадку частково соціальний конструкт. Про того варте, це я з точки зору людини, якби та могла поглянути на себе зі сторони. Проблема тільки в тому, що це майже неможливо, бо навіть із простішими питаннями люди попадають в пастку виправдовування і оцінювання ситуації з точки зору власних зусиль, що вже покладені.
