Працевлаштування:
1. Неписаний закон "Щоб отримати нормальну роботу в Канаді, треба вже мати досвід роботи в Канаді"; 2. Імігрантам треба починати з подполу кар'єрних сходів окрім айтішників та кваліфікованих роботяг руками; 3. Без впевненого володіння мовою автоматичне відсіювання більшості ще на перших стадіях співбесід, окрім якихось фізичних робот; до того ж тут співбесіди проходити - то специфічне мистецтво, як саме відповідати на питання; 4. Стаж, освіта, рекомендації з-за кордону (окрім США, ВБ, НЗ, Аустр) в очах роботодавця автоматично згоряють, тільки продемонстровані навички та портфоліо неефемерні; 5. Конкуренція з нашими людьми за некваліфіковані роботи та конкуренція з значно краще підготовленими імігрантами з Індії, Латинської Америки, Китаю та ін.; 6. Імігрант на ентрі левел отримує гроші на яких можна вижити впритул, в недорогих містах; 7. Офіційна державна статистика в Канаді - що 1 трудовий імігрант з 3 повертається додому, бо не витягує кошт життя. То мова о трудових мігрантах, людях що готувалися та пройшли критерії на трудову візу по параметрам достатнє володіння мовою, актуальна професія, достатні заощадження, мотивованість імігрувати та інтегруватися, а CUAET, нажаль, в масі люди зовсім не готові по цим параметрам.
PS: з позитивного - подекуди є компанії та ІП роботодавці що спрямовано шукають наймають українців, а не інших імігрантів. Деяким айтішникам та технарям щастить. Ну й кому добре: скілові досвідчені будівельники, електрики, механіки, водії вантажівок, ... з мовою.
