Це все дуже складно. Дивиться, я, наприклад з Донецька і виїхала з України в 2014 році. Для нас ніде нічого не було в той час. Ніяких пільг, жодної допомоги. Я приїхала в 19 років в Іспанію, бо тут бабуся. Пам'ятаю як було складно проходити через кожний етап, від складнощів з мовою до складнощів з роботою. І ось українцям дають візи в Канаду. Чи подала я на візу? Авжеж. Адже у Донецьку нічого не зупинилося. Іспанія не робоча країна з моєї точки зору. Канада кращий варіант для розвитку і майбутнього. З плюсів - я свідомо хочу поїхати і спробувати себе в Канаді. Після життя в Європі і маючи досвід вже не так страшно. За стільки років життя поза межами України вже не так сумуєш, а знать, що процент того, що такі люди як я з більшою процентністю залишаться в Канаді. Бо тут в Європі ти вже звикаєш до того, що ти чужий і треба багато працювати. Щодо виплат 3000. Чи я ними скористаюся? Так. Бо якщо я їду в іншу країну, де треба починати все з чистого листа і може трапитися будь-що, пару тисяч які в мене є заощадженні це все одно дуже мало. Тобто я що хочу, не можно так просто судити людей, які живуть поза межами України вже роками. Я якщо б мала змогу, ніколи б не поїхала зі своєї країни.