Український Монреаль
-
Я ще не приїхала. А читаючи групу вже лячно стає ((
-
Знаю також такі історії, і як їх просять виселитися, а вони: ми не працюємо вже три місяці, нам нема куди йти, люди, поможіть! 🫠 А потім я говорю з хостом, і він мені каже, що вони бухали три місяці за допомогу. 🤦🏻♀️ Бухати, то особиста справа, всі після роботи можу випити 2 келихи вина, бо за 8-14 годин, можна і дуба врізати, від розпачу, але, блін, люди працюють все ж і не живуть на чужій шиї. Приклад з сусіднього дому.
-
З дітьми, в харчовій промисловості, з тваринами також
-
Так Ви запитали що робити. Це в тому разі, якщо Вам треба. Якщо ні, то нічого не робіть. У Вашому профайлі відмітка буде автоматично проставлена.
-
Та Я поки була в Україні взагалі не спала і дня від початку війни
-
Я погоджуюся з тим твердженням, що є українці, які приїжджають, отримують 3000CAD, і їдуть додому. Погоджуюсь з тим, що є бидлота, яка приїздить в Канаду, селиться у хостів, працювати не хоче, вчити англійську/французьку не хоче, і тільки ходить, і розказує всім щось типу: "Моя страна за всех вас воюет, я весь такой бедный несчастный беженец, вы мне теперь обязаны...", - через таких людей у канадців міняється враження про українців, через таких людей, тепер і хости не так активно беруть українців до себе... Також є ті, хто вже багато років живе на болотах, відмінно себе там почуває, має паспорт мордора, тому про український вже давно забув, і згадав про нього тільки коли з'явився CUAET. Так, в сім'ї не без урода. Але є і інші українці, які наприклад почали їхати закордон починаючи з 14-го року, тому що їх домівку в Криму, Донецькій та Луганській областях ще тоді прийшла війна та окупація. А є українці, які потрапивши в окупацію в 22-му році, пройшли через пекло фільтраційних таборів, і насильно були вивезені до мордору, а тепер зробили сові візи в Канаду, і їдуть туди з рашки. Всі вони українці. І як канадська влада має відділяти мух від котлет?
-
Куди б не поїхали, усюди Вам будуть раді. Головне, настройтеся на активну життєву позицію. І беріть інформацію з офіційних джерел. В чаті поради , часто корисні. Іноді ні
-
Не розумію наших людей, хто починає ділити українців на тих кому більше потрібна Канада і кому меньше. З особистого досвіду знаю багато українців, хто вже більше півроку в Монреалі. І всі ті люди з роботою, платять податки, вчать французьку, англійську. Виховують дітей, мають друзів-квебекуа і планують своє майбутнє. Канада як велике поле мрій для українців. Що посієш - то пожнеш. І краще концентрувати увагу на таких українцях. На тих хто Живе тут і не цурається взаємодопомоги і моральної підтримки співвітчизників.
-
Адреналін.....мм....то це ж... Те що потрібно))Де ще ти знайдеш таке богатя як тут))
-
Так у всіх.. Я і ночами не сплю вже 😂
-
Готова. Лише не знаю як, де і куди
-
Ага. Але ж цікаво. Адреналін вже зашкалює))
-
Це ваш обов’язок перед Канадою. Обов’язок. Не вибір
-
