Палеологи - це Візантійська династія, що правила Візантійською Імперією з 1261 по 1453 роки, поки Константинополь не був взятий турками і не перетворений на Істамбул. Так от, монгольські хани мали дуже тісні зв'язки з цією династією. Засновник династії Михайло VIII Палеолог в 1265 році відправив свою дочку Марію в Орду одружуватись з Хулагу-Ханом. Поки вона їхала, той встиг дати дуба, то щоб два рази не бігати її віддали за Абаки-Хана. Іншу свою дочку Єфросінью він віддав за Ногай-Хана. Монголи були дуже раді новим родичам і навіть взяли собі гербом родовий герб Палеологів - двоголового орла (та-дам! Звідти він плавно перекочував на герб Росії, де залишився й донині) Це бомбардування Орди принцесами продовжувалось протягом всього періоду царювання Палеологів. Скажімо, Зоя (Софья) Палеолог була бабкою сумнозвісного Івана IV Грозного.
Та ці тісні родинні зв’язки були не за дурно. Палеологи домовились з Золотою Ордою, що та наверне на Християнство, підконтрольне їй населення. І їм це зайшло! Тим більше, що підконтрольна їм Русь на той момент вже перейшла в Християнство і договір стосувався лише фінського населення на території європейської частини сучасної Росії. Але як їх навчити Християнству, якщо не існувало перекладу Біблії на фінський койне? Та й діалектів там до біса, а ерзя мокшу вже не розуміли. Вирішувати проблему монголо-татари навчені масштабно: замість того, щоб перекладати Біблію на кожен з цих нікому не потрібних діалектів, вирішили навчити всіх місцевих фінів болгарської мови! А чо, болгарською Біблію вже переклали, можна трохи зекономити на перекладачах. Радикально? Авжеж, як і імперія від Кореї до Польщі. Куди там ті мокші дінуться. Дуже вдало склалось, що русинська мова виявилась подібною до болгарської, і до того ж Русь вже 400 років була Християнською державою, тож питання підбору кадрів для Хрестового походу на північ не стояло. З притаманним монголо-татарам масштабом сучасна територія Росії почала масово забудовуватись Християнськими храмами (прям Байкало-Амурська магістраль середньовіччя!) і заселялись ці храми русинськими ченцями, бо їм, як і мокшам, діватись теж особо було нікуди: партія сказала “надо”, комсомол отвєтіл “есть!”
Завдання ченцям стояло максимально просте: навчити місцеве населення мові Біблії, щоб вони могли її читати і молитись правильним богам. Ну ті і вчили як могли, звісно болгарська в їхньому виконанні вийшла з помітним присмаком української. Цей український вплив на російську мову був настільки сильним, що згодом Росія століттями намагалась його викорчувати. Штучної і абсолютно незрозумілої в орфографічному сенсі букви “ять” (ѣ) російська мова позбулась лише в 1921-му році. А сенс в цій літері був один: якщо, скажімо, якесь слово в русинській-українській мові було співзвучне російському (а таких було багато, бо по факту російська мова - це україно-болгарський суржик), то в російські мові замість русинського “і” ставився цей триклятий російськими школярами “ѣ”. Приміром, українське сіно в ставало російським сѣном, а село так і залишалось селом. Все просто, коли ти знаєш українську мову. Але росіяни її не знали, тому для них ця ѣ була пеклом. Є неймовірна кількість прикладів, коли в російські мову були занесені слова чи цілі кострукти з української мови, але з викривленим значеннями або з втраченими коренями. Власне через свою штучність російська мова і далі продовжила цю добру традицію запозичення слів з мов всього світу і зараз вже складно за цими завалами побачити щось ісконно русскоє. Ну, може хіба в “луганясі” з перепою якийсь “луг” привидиться.
Тож наступного разу коли вам скажуть, що українська - “єта іспорченньій русскій”, киньте їм цю статтю, прикрийте долонями вуха і відійдіть трохи вбік щоб слиною не забрискало :)
Шануймося!
Віктор Коров’янко