Церковнослов'янська мова - це міф, ніколи в історії не існувало такої мови. Кирилл і Мефодій переклали Біблію з грецької на свою рідну болгарську мову. Цей переклад Біблії не робився ні для кого більше, крім болгар. Те, що росіяни називають "церковнослов'янською" насправді є староболгарською. Введіть в Google Translate "аз есмь" і він відразу і безальтернативно визначить цю мову як болгарську.
Зрозуміло, що на території Київської Русі розмовляли не болгарською мовою, а своєю місцевою. Мешканці Русі називали себе русинами (а не вигаданими “русічами”) і була у них своя русинська мова. Зненацька, все ще існують і русини, і русинська мова. Люди, що так себе називають, продовжують жити на території Західної України, на Балканах, в Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині, по всій східній Європі. І мова, якою вони спілкуються, мало відрізняється від тієї, якою написаний цей текст. Власне українцеві не потрібен ніякий словник, щоб зрозуміти сучасну русинську мову, бо це та сама українська мова, але з меншою кількістю запозичених російських і польських слів. Як вона звучить ви легко можете почути якщо пошукаєте в Ютюбі “Карпаторусинська фонетика”. Це таки наша мова! Ми й українцями почали себе називати відносно недавно, в 19-му столітті. Навіть на початку 20-го століття етнографічні карти Російської Імперії називали нас "малоросами або русинами" (див. малюнок). Історична назва нашої національності - русини, а нашої мови - русинська. І, вуаля, нею розмовляли в Київській Русі! Ну, бо вона так і називається - русинська.
Упороті російські великодержавники будуть казати, що в Київській Русі розмовляли церковнослов'янською, а українська мова - це зіпсований поляками "вєлікій і могучій русскій язьік". Але перша відома мені пам'ятка русинської літератури відноситься до 1596 року. Це друкований твір з назвою "Лексис", виданий Лаврентієм Зизанієм, і був він по суті україно-болгарським словником. Отже в 1569 році більша частина території України увійшла до складу Речі Посполитої за люблінською Унією, і тільки з цього моменту у поляків з’явилась гіпотетична можливість якось впливати на мовну політику в Україні. Тобто за 27 років між 1569 і 1596 роками поляки мали не тільки придумати нам якусь мову, а впровадити її настільки, щоб люди забули свою попередню мову! Бо вже за 27 років їм знадобились словники для перекладу зі своєї “старої” мови на свою “нову” мову! Запитайте росіян на скільки це проста задача за 27 років змусити українців повністю забути свою мову. Вони 350 років відчайдушно намагались це зробити. Зробили? А що з приводу тих русинів, що жили поза територією Речі Посполитої, скажімо, на тих же Балканах? Хто їх там відловлював і вчив говорити “зіпсованою поляками російською”? До речі, в Хорватії нас, українців, до цих пір офіційно називають русинами. Маємо, що ми таки і є русини, наша мова - русинська і спілкуємось ми нею с часів Київської Русі.
Тепер щодо російської мови. На території Росії немає племен, для яких староболгарська була б їхньою рідною мовою, крім самих болгар, що там мешкають. Мови решти російських племен мають фінське коріння. Пошукайте на Ютюбі мокшанську народну пісню “Луганяса келунясь”, хоч слово зрозумієте? Це “на лугу берьозонька”, хто б міг подумати!!! Але мелодія пісні, тембр голосу, все як в російських народних піснях! Тільки слова жодного не розбереш. Великодержавники скажуть “спокуха, то не русскіє, всі русскіє прийшли на територію Росії з території України, Білорусі і Польщі”. Але то не правда! Генетично росіяни не є українцями чи поляками, і навіть не дуже намішані. Українські гени на території Росії поширені навколо Москви (прямо шлейф такий від Києва до Москви, дорогу протоптали), і десь далеко в Сибіру і на Далекому Сході, оскільки українці волею чи неволею, але активно приймали участь в колонізації Сибіру. А решта населення європейської частини Росії має явно виражене фінське та татарське коріння.
Тоді звідки взялась російська мова і чому фіни почали нею розмовляти? У всьому винні мало кому зараз відомі Палеологи і всім відомі монголо-татари.
