Наш досвід переїзду з Харкова до Ванкувера з собакою 20кг (український паспорт)
Їхали потягом Харків-Пшемисль (взяли СВ на двох) - собака чудово перенесла, бо 1,5 години погуляли в Києві на зупинці та зранку у Львові. На українському кордоні за собаку нічого не питали. На польському подивились паспорт, зчитали чип, подивились титри та міжнарождний сертифікат.
Про титри: собака була чипована і вакцинована за графіком, але трохи не встигали по тих термінах з титрами. Тож пішли в нашу приватну ветеринарку і нам зробили титри як нам треба (робили в Києві)
В Харкові отримували Ф1 за день до виїзду потяга, в той же день міняли на міжнародний.
Пшемисль-Харків - їхали інтерсіті, треба окремо купляти квиток на собаку, але можна і в провідника на місці купити, щось близько 15 злотих. Собака може їхати в салоні без переноски і намордника - в нас була на руках.
Два дні зупинка в Варшаві - субота та неділя. Але ми не ходили до місцевого ветеринара.
В понеділок зранку поїхали в аеропорт.
Летіли КЛМ - прийняли без черги з собакою. Подивились паспорт (треба зробити ксерокопії - чіпляються на переноску) та IATA (робили в того ж приватного ветеринара)
Потім подивились на переноску. Я наперед не знала про ті кляті болти, то в останній момент просто стягнули хомутами - нічого не сказали. Поїлку не чіпляли, бо собака в дорозі не п'є - також зауваження не робили.
Наклейки на переноску дали в аеропорті. І дали час погуляти - собаку треба віддавати за годину до літака.
Собака в нас трохи тривожна, то дали їй половинку нейралгіна (попередньо тестували). В Канаді отримали нормальну тваринку - одразу побігла робити свої справи і ввечері вже виглядала повністю щаслива.
Бажаю всім успіхів!
