З приємних подій, які зі мною трапилися.
Це те, що я відвідала музей природи, де є чарівні канімнці, мені сподобадося.
Далі я була ка концерті класичної музмки, це було щось неймовірне!!! Нам на цьому концерті роздали брошурки. І там було так написано, що сто років тому компанії перевізники отримували гроші від уряду Канади за привезених імігрантів. Тому на західній Україні роздавали красиві листівки про заможне життя люди за останні гроші їхали і розчаровувалися, але шляху назад вже не було.
Проживжи 4 місяці в Канаді, 3 з яких я працювала, ми вирішили повернутися з Канади в інше місце.
ПІДСУМОК. Це буб мій досвід. Чи варто було їхати ? Відповідь однозначно Ні!.
Я собою пишаюся, незважаючі на мій поганий англійський, я змогла пожити в цій країні не як турист, а як житель цієї країни.
Гроші 9 тисяс від уряду були потрачені в перший же місяць.
Якщо їхати на свої збереження, які б людина відкладала ну наприклад 3 чи 5 років таку суму, і вкласти в економіку Канади таку суму, на мою думку безглуздя.
Люди зразу приїзжають купляють дорогі машини і теж уїзжають, продаючі невигідно.
На мою думку їхати до Канаду це люди вік яких 20- 35 років, можливо більшість з них пройде свій шлях імігранта успішно. Чого я їм і бажаю.
Люди, від 40 років, мами з грудними дітьми, ви подумайте тисячу разів в скільки вам ця подорож обійдеться, якщо вам тут просто не сподобається або ви не зможите оплачувати рахунки, бо це країна жорсткого капіталізму.
За що я вдячна Канаді?
За те, що я зрозуміла, що я європейська жінка, і мені подобається естетика в усьому.
І тільки тут я зрозуміла, що таке нація. Нація- це люди певної національності , які проживають на певній території.
Я зрозуміла, гостро саме тут відчула, як це важливо.
Є нація українці, є поляки, є німці. А ось в Канаді - немає такої нації канадійці, вона відсутня. Є просто весь зброд ( може це і не коретно по відношенню до людей, я пишу тут лише свої відчуття) з усього світу.
Я думаю і я впевнена в цьому, що Канада просто добре розпіарена країна, країна шарлатанська країна в усьому, країна , де всі рожево-вонільні блогери співають про " великі преспективи".
Що я отримала в Канаді, це знайомство з нашими класними українськими жінками, у мене на роботі, організації які допомагають українцям.
Я хочу побажати усім хто залишився за океаном - терпіння, наснаги, міцного здоровя, і не плакати.
Якщо вам дуже зле, то купіть собі рожеву помаду, і бахніть вина.
Я написала про свій погляд, свої емоції і переживання. Я не бажаю ні від кого ніяких коментарів, ви пишіть про свій досвід, бо я доросла і самодостатня людина.
З повагою до всіх мігрантів з України.
Ольга.
