Канадський Марк Chat
-
На мою думку,це не байдужість,а можливий своєрідний "страх". Ми тут усі нові люди в цій країні,самі ще толком нічого не знаємо,придивляємось,вчимось,робимо висновки з побаченого.І радити іти сюди працюй,чи іди туди працюй,як на мене страшно,тому ,що недай Бог щось,а всяке буває, потім ви і ваша сім'я буде" нарікати",як у нас кажуть. Мені здається радити чи допомагати з роботою можуть люди які тут вже довго,знають усю цю" кухню " з середини,або хороших роботодавців,які не підведуть.
-
Я би не була такою впевненою. Звідки така статистика? Вірю, що люди тут допомагають. Та діляться інформацією, в основному, перевіреною.
-
Я в цій групі майже від початку її створення. Допомагають морально , але якщо це питання стосується роботи то всі проходять мимо . Така правда . Я як прилетів мені задала волонтерка запитання * чому ви українці не обєднюєтесь та не допомагаєте один одному? - тоді я відповів це не правда, нісенітниця . Але зараз я розумію про що вона говорила.
-
А я вам скажу тільки з особистого досвіду- допомагати незнайомим новоприбулим з роботою- вельми невдячна справа.
-
Здається це ви писали, як ваш знайомий знайшов роботу парі українців на oil fields прибирання чи щось таке 30 кад на годину а ті просто наприкінці злилися.
-
У Вінніпезі є блогер, який має негативний досвід допомоги українцям. пошукайте його відповідь на питання чому зникає бажання допомагати. якщо коротко, то починаючи від предяв " ви повинні знайти мені роботу без знання мови за 60 кад на годину" і закінчуючи "чому я повинен вчити мову і починати все спочатку" - частина українців безвідповідально поставилась до допомоги і тепер набагато менше бажаючих допомогти. так легко і ненапряжно пару сотен хитрозроблених українців знову підставили всіх.
-
Я теж спочатку хотів в Манітобу на ферму, але досконало дослідив кожну провінцію і обрав Альберту. І не пожалів.
-
Якщо ви порекомендуєте своєму керівництву піцерію, в який подають тухлі піци, то воно вами не натішиться😁
-
Так, українці дуже різні. Я вже порекомендував своєму босу декілька новоприбулих, типу роботящих майстрів на всі руки. Один з них лінивий ,не хоче вчитися нічому новому, сперечається з керівництвом ( бо в нас у Європі не так робиться), другий на роботу невчасно приходить, часто з перегаром..тощо. От в мене бос і питає: ну і кого ти мені нарадив? Дружина організувала в себе на компанії відкриті співбесіди для новоприбулих українців. Взяли на роботу 17 українці. Компанія провела для них оплачувані тренінги на навчання. Через декілька місяців - більшість розбіглася. Бо зарплата мінімалка і треба працювати. Керівництво вже не хоче українців.
