Українська Канада
-
Я навіть не про сімейного, а просто про узкопрофільного. Поки дочекаєшся то дійсно може бути вже пізно Не вмреш скоріш за все, але інвалідом стати можна легко. Вони починають реагувати тільки якщл ти буквально вмираєш, а якщо є загроза що ти до кінця життя будеш мати проблеми якщо тобі не допомогти - їх це не дуже хвилює
-
Про лікування. Особистий досвід в Онтаріо. Заклало вухо (одне відсотків на 80, друге трохи менше). Так, не смертельно, але майже нічого не чув, як під водою. При цьому треба якось працювати. Протягом тижня потрапив до сімейного лікаря. Подивилась, призначила кортикостероїди. Не допомогло, дали направлення до спеціалізованого лікаря. Черга на півтора місяці. Дочекався, повне обстеження, класна діагностика, (майже дві години), і...сказали, що має пройти саме і записали на наступний прийом через два місяці.. Дійсно, пройшло. Просто більше трьох місяців майже нічого не чув. Якість життя весь цей час відповідна. Думки про підходи в медицині теж.
-
Багато де роботодавці надають доступ до якогось сервісу з лікарями, в мене на роботі наприклад Dialogue. Якщо щось, то і рецепт можуть виписати, перше віртуальна консультація, якщо потрібно фізично - то до місяця часу можуть призначити апойнтмент у найближчій до вас клініці.
-
Точно можливо, і наче навіть не складно. Але емігрувати при такій зайнятості і пройти по програмам на резидентство буде набагато складніше. Сама думаю чи не відкрити, але я маю фултайм роботу, і якщо відкривати думаю то тільки для невеличкого фрілансу
-
Що знов про медицину? 🫣
-
В Торонто можно довго чекати, великі місця - є свої мінуси… Кума моя в Монреаль чекає на сімейного вже 2 роки…😞, до того жила в Манітобі, то за місяць знайшла…
-
Щодо особистого контрасту, на вихідні приїхав з Оттави в Торонто, а по відчуттям як з Ужгороду до Києва 😄 Шикарне місто, але по відчуттям тут більш ідеальне життя для зажиточного класу, особисто для мене в Монреалі більше душі та вайбу, ніж в Торонто)
