Хочу висловити велику ПОДЯКУ та ПОВАГУ всім тим, хто взяв участь у нашій маніфестації в вівторок під ворожим консульством рф!
Цим Ви показали, що ви не з табору "давайте побазікаємо", а з тих хто намагається діяти.
Незважаючи на не дуже сприятливу погоду українці, що проживають в Монреалі та околицях, нарешті змогли мобілізуватися у великій кількості (нас було +/- сотня) на протесний мітинг та висловити свою позицію щодо терористичних дій "болотного" державного недоутворення. Яке, за звичкою,подібно до ситуації у себе вдома, намагається перетворювати на болото та розруху усе навкруги, де ступає її чобіт.
Маю надію, в майбутньому небайдужих українців буде ставати лише більше на подібних маніфестаціях. Й ми не допустимо повторення ситуацій, коли на акції на підтримку України під рашиським консульством приходить більше місцевих квебекуа ніж українців, яких тільки в Монреалі тисячі, якщо не десятки тисяч...
Закликаю відкласти хоч на час війни усі існуючі протиріччя між собою, не ділити українські мітинги на "наші" та "їхні" , об'єднавши зусилля навколо того, що нас усіх пов'язує й підводить до спільного знаменника - прагнення відстоювати проукраїнські позиції. Як це все ж ВДАЛОСЯ зробити у вівторок. Бо наразі, поки триває війна, це НАЙВАЖЛЕВІШЕ й має бути головним вектором роботи української діаспори: як "старої", так й "нової".
За що щиро ДЯКУЮ усім тим організаціям, які пішли на зустріч та посприяли інформаційній підтримці заходу! Хочеться вірити, що так буде й надалі.
Сподіваюся, в нас з'являтиметься якнайменше сумних приводів для необхідності організації подібних маніфестацій в максимально стислі терміни, в режимі "на сьогодні". Щоб був час й на додаткові креативні ідеї.
Тому одразу хочу поділитися закликом одного з учасників вчорашнього мітингу: зібратися 12 червня о 19.00 під консульством рф. Щоб "привітати" р@бів режиму, які планують там проводити банкет в честь якогось "дня паРаші" (певно, ім'я якесь) , по секрету, у декого є припущення - останнього. Тому й провести його нам потрібно відповідно, "штобИ праздн1к уДался" (в деяких групах просто взагалі не можна писати щось на рос, тому треба страхуватися).
Що ж, давайте гуртуватися. Не губитися. Й все робити від себе залежне, щоб на подальші мітинги нас приходило, як мінімум, - не менше. Не можеш бути сам - поклич знайомих. Це вже неабияка допомога! Головне не бути взагалі байдужим.
Вірю, що за більш сприятливих умов ми зможемо й перевершити наше спільне досягнення 6 червня та так зашуміти, щоб у ворога за парканом вилка випала з рук!
Ще раз дякую й до зустрічі в тому ж самому місці, в той ж самий час!
