Українська Канада
-
Ну, в Україні була тенденція, що розмовляти російською круто і всі хто приїжджав із села у велике місто одразу починав "штокать".
-
Я думаю людина хоче сказати, що якщо вона у побуті говорить російською - то відчуває тиск суспільства за це, дискримінацію та хейт. Так не має бути.
-
тут скоріше мова йшла за часи ряданського союзу. Там дійсно була тенденція щодо дискриманіції україномовних в містах. В кого україномовні батьки були – можна попитати, як в Харкові чи Києві відносилися до україномовних.
-
Та ні, останнім часом в столиці (до повномасштабної війни) побільшало україномовних жителів. Це прекрасно. Але ніхто нікого за мову не переслідував. Я думаю, що і хто починали штокати це робили через те, що їм здавалося, що так прийнято, але це помилкове судження. Але це приклад одного міста, може десь ситуація була іншою..
-
step in my shoes brother and sisters! I lost my cat, home, city where i lived 25 years, i lost my future, i seen so much DEATH and sorrow. For a year i experienced explosions and fear every single day! And after that you telling me i should also loose my language? oh no, sorry guys, not about me!
-
Я написав, що була така тенденція. Була. Особливо в південних містах.
-
Я вважаю мову ворога треба/бажано знати та розуміти про шо ті «скотинякі»говорять… А от нас вони не розуміють Паляниця з полуницею 😉 І в цьому наша сила… Це як свого часу вчили німецьку щоб розуміти про що фашисти говорили…
-
А у чому проблема перейти на українську, тим більше, що він знає її? Так, не треба це робити одразу, поступово, крок за кроком. Навіщо так захищати російську? От я, наприклад, не спілкуюсь українською в побуті, але у мене не виникає проблем з приводу переходу на українську. Просто в будь-який момент можу це зробити. Але це діло кожного, тим не менш, використовуючи російську ми асоціюємося з ворогом
-
давно. правила чату
-
Не один ти такий, хто постраждав і бачив смерть кожного дня... Ніхто не говорить, що ти маєш втратити свою мову. Будь ласка, спілкуйся своєю мовою але вдома. На вулиці виконуй правила соціуму. і це все.
-
Це троллінг такий? Ви самі ж показуєте, що не хочете обирати українську? Ви володієте трьома мовами як мінімум, але ні, "українською буду спілкуватися лише, коли мені вигідно". Навіщо викаблучуватись оце?
-
для вас, можливо... я не претендую на "медальку")
-
Як це не існує? Кожен віри в що/ кого хоче вірити ;)
-
До речі, богів не існує, це продукт культури і міфологічного мислення наших предків
-
Яка Ви душна, о боги...
-
Ну в чаті всі спілкуються українською, це є правило; на вулиці переважно англійська; вдома хоч яка, це діло кожного…
-
якщо я візьму слово вулиця в лапки, так буде зрозуміліше? Чат - це місце, де є певні правила спілкування. Вони встановлені задля соціуму, який цим чатом користується. Які ще моменти треба висвітлити?
-
Ну так. Ви самі відповіли на своє питання. Відповіддю є слово "віра", є певні детермінанти, які ту віру формують. Коротше, люди придумали собі богів, а у висновку ідолів, яким поклоняються. Віру і релігію треба розмежовувати. Ну, а взагалі краще вірити в себе, бо ніякі вищі сили не допоможуть. Так люди себе просто заспокоюють або намагаються зняти з себе відповідальність.
