Канадська Кібер-Січ
-
-
Я хочу подякувати українцям, які прийшли вчора на мітинг та обрали підтримати Україну, а не прогулянку у парку, барбекю чи диван. Та хочу дещо нагадати тим українцям, які приїхали до Ванкуверу під час війни. Це НЕ ваша заслуга, що ви змогли потрапити до цієї країни за такий короткий час, з привілеями для українців та допомогою від канадців. Це заслуга людей, які взяли зброю та стали на захист своєї країни, і дали час виїхати з обстрілюваних міст саме ВАМ, ціною свого життя. І також нагадати українцям, які роками сиділи в Європі (чи деінде) і одразу при такій нагоді приїхали до Канади! Це НЕ ваша заслуга! А все тих же незламних українців, які відстояли перші дні війни та не здали Україну. Після цього світ побачив, хто такі українці та надали таку кількість привілеїв та допомоги. Самі ви би сюди навряд чи потрапили! І тепер, коли всі всадили свої дупи позручніше, багато хто обирає не звертати і не пам'ятає за яких обставин і завдяки кому він тут опинився. І це не провина світу, що він не бачить трагедії та не реагує відповідно, бо виявляється і люди, на чий землі це трапилося, не вважають це трагедією і не вважають навіть за потрібним виділити 2 години свого часу у неділю, щоб показати своєю, хоча би присутністю, підтримку та обурення тим що коїть страна-терорист на нашій землі. Бо знаєте що вони бачать? Вчора біля мітингу у кафе сиділо більш канадців, ніж людей на мітингу! От що вони бачать! І це знімало телебачення!!! Не маю питань до українців, які були на роботі в цей час. Але я не вірю що ці тисячі які приїхали до Ванкуверу за цей рік, всі прям на роботі. Мене питання до тих, хто у голові собі вирішив- та що там я один вирішую, там буде кому бути! А самі поїхали на барбекю чи переписувалися у чатиках про ковбасу. Бридко! І не треба писати, що "ми не знали", "нам не сказали", бо виглядатиме, що вам знов, хтось чогось не зробив. Позиція дитини! Під час такого теракту, можна було б і запитати в української спільноти, до якої ВСІ зверталися чи за порадою, чи взяти щось у "гаражі", коли у всіх свербіло і було щось потрібно - чи буде відбуватися мітинг, при такій жахливій ситуації. На цьому все! Всім хто був, дякую! Та Слава Україні!
-
Я хочу подякувати українцям, які прийшли вчора на мітинг та обрали підтримати Україну, а не прогулянку у парку, барбекю чи диван. Та хочу дещо нагадати тим українцям, які приїхали до Ванкуверу під час війни. Це НЕ ваша заслуга, що ви змогли потрапити до цієї країни за такий короткий час, з привілеями для українців та допомогою від канадців. Це заслуга людей, які взяли зброю та стали на захист своєї країни, і дали час виїхати з обстрілюваних міст саме ВАМ, ціною свого життя. І також нагадати українцям, які роками сиділи в Європі (чи деінде) і одразу при такій нагоді приїхали до Канади! Це НЕ ваша заслуга! А все тих же незламних українців, які відстояли перші дні війни та не здали Україну. Після цього світ побачив, хто такі українці та надали таку кількість привілеїв та допомоги. Самі ви би сюди навряд чи потрапили! І тепер, коли всі всадили свої дупи позручніше, багато хто обирає не звертати і не пам'ятає за яких обставин і завдяки кому він тут опинився. І це не провина світу, що він не бачить трагедії та не реагує відповідно, бо виявляється і люди, на чий землі це трапилося, не вважають це трагедією і не вважають навіть за потрібним виділити 2 години свого часу у неділю, щоб показати своєю, хоча би присутністю, підтримку та обурення тим що коїть страна-терорист на нашій землі. Бо знаєте що вони бачать? Вчора біля мітингу у кафе сиділо більш канадців, ніж людей на мітингу! От що вони бачать! І це знімало телебачення!!! Не маю питань до українців, які були на роботі в цей час. Але я не вірю що ці тисячі які приїхали до Ванкуверу за цей рік, всі прям на роботі. Мене питання до тих, хто у голові собі вирішив- та що там я один вирішую, там буде кому бути! А самі поїхали на барбекю чи переписувалися у чатиках про ковбасу. Бридко! І не треба писати, що "ми не знали", "нам не сказали", бо виглядатиме, що вам знов, хтось чогось не зробив. Позиція дитини! Під час такого теракту, можна було б і запитати в української спільноти, до якої ВСІ зверталися чи за порадою, чи взяти щось у "гаражі", коли у всіх свербіло і було щось потрібно - чи буде відбуватися мітинг, при такій жахливій ситуації. На цьому все! Всім хто був, дякую! Та Слава Україні!
-
Героям Слава !
-
Героям Слава !
-
Хоча мені теж так соромно, що через роботу не змогла прийти
-
Героям Слава! Повністю підтримую. Ми, надаль, з тих, хто працювали. Не було можливості помінятись взагалі((. Але при кожній можливості - звісно ми приходимо! Як інакше. Я все свідоме життя хотіла жити в Північній Америці. Зараз ми тут, але якою ціною. Я би проміняла все це на життя наших людей і тварин, на незруйновані міста. Тому це наш обов’язок - приходити хоча б на мітинги і акції! Це взагалі самий мінімум, який можна зробити!
-
Я дуже добре розумію ваші емоції, але не зовсім згоден з подібною радикальною риторикою. Як не крути, канадцям похуй. Я вже тут доста довго живу, і дуже мало людей зустрів яким було б хочаб трохи більше ніж все рівно. Тому ці всі мітинги до жопи. Зустрітися і поплакатися одне одному - цілком зрозуміла річ, яка звісно що допомагає впоратись зі стресом. Але для канадців то в кращому випадку просто фон на який вони не звернуть увагу, а в гіршому - їх це дратує. Просто згадайте себе коли москалі хімічною зброєю били по Алєппо, наприклад, і маленькі Сирійські діти вихаркували легені на асфальт. Можливо ви, будучі чуйною і доброю людиною, і щось відчули. Але я сумніваюсь що від вас були якісь дії.
-
Ні, лол. Добре якби їх ще не розігнали мусора
-
Чого дивний?
-
Та і потім, скинуть на червоний хрест то їх максимум. Більшість навіть на дрони давати не хоче, бо то lethal aid.
-
Ну і що? При чому тут канадці? Більшість Україну на карті не покажуть. Єдине, що спонукає захід звертати на Україну увагу, - це мертві москалі. Йдуть і допомагають тільки сильним. Мітінг в країні, яка не має жодного відношення до того, що сталося, не має жодного сенсу
-
Ну блін, дякувати Богу що не москаль. Дивний так дивний
