Ви не обізнані із ситуацією. Побільшало російськомовних. На кожному кроці чути москальску. Якось мене вкурвило, що постійно російськомовні таксисти приїжджають. Я написала в додаток, що я хочу обслуговування українською, бо це закон. Так вони мені відписали, що щоб отримати таку послугу, я кожен раз при замовленні маю вказувати, що водій має бути україномовний. У Львові нема проблем, а в Києві мимоволі переходиш на суржик, бо засилля нас ущемляют якесь критичне. Про те, як ставились до україномовних в Києві і як досі ставляться я знаю від людей. І це не радянські часи, це 2000 роки. Колега суто україномовний був, могилянку закінчив. До нього завжди ставились зверхньо, бо українська в Києві тоді асоціювалася з селом та неосвіченістю. Зараз одну людину з сім'ї я вчу переходити на українську. При переході на мову він починає клеїти дурня і кривлятися. Питаю, чому так, можна ж нормально говорити. На шо у відповідь отримую - ну бо я українську мову чув тільки від селюків, які отак розмовляли. Колись вчителям російської давали премії і бонуси. Тим, що вчили мові, таких привілеїв не давали. Я взагалі тільки зараз оцінила і зрозуміла свою викладачку укр літератури в інституті, яка нам тоді здавалась націоналісткою на тлі інших.
