Український чат Ванкуверу
-
дружба це питання котре формують роки, ну і я не сильно за цим женусь, надійні люди це не 100 душ щодня, це вузьке коло
-
познайомитись != дружити
-
я за місяць поки волонтерив на різних заходах познайомився з купою наших людей) і це тільки наші і тільки за місяць
-
вся ця чемність, рукопотискання, посмішки це вітраж для пустої вітрини
-
це я про канаду
-
все що треба знати про глибину обов'язковості будь чого ( у томі числі і дружби), це те, що все що людина вимовляє ротом не варто часто затраченого повітря
-
БРАТ
-
мова йшла про те що руснява пизда з чату про творог шукає своєму товаріщу, котрий не здатен освоїти телеграм стереотипну українку, а переросло в те, що він все робить правильно, бо українки то реально інструмент і не такі як всі
-
шукати те що є і чого не потребуєш, щоб чувак у чаті схвалив твою думку
-
А чому відразу пітоністи, якщо переважна кількість мов не еквівалетність так записує.. навіть матьоша
-
дуже розумно, дуже допомагає соціалізації, формуванню кола знайомств і знаходженню друзів, лол
-
і йти далі)
-
у нас якщо мужики руки потисли і про щось домовились, то це щось означає, тут це означає, що руку треба помити
-
Наші люди у Канаді потребують певний час, щоб звикнути, що тут всі тобі у обличчя пиздять безсоромно весь час) А коли звикають, то діло вже йде легше. І так треба триматись своїх, а не цуратись, бо у нас дійсно інша культура.
-
Хіба що з цієї сторони на це дивитися, але одного разу тобі може знадобитись допомога, наприклад, або підтримка, і коли ти почнеш чути дибільні відмазки від місцевих «друзів» ти побачиш що таке канадська дружба з іншого боку. Впевнений, що тут не всі такі, і є дійсно гідні люди, але я поки що таких не зустрічав)
-
це я вважаю просто найогиднішою з рис, оце лицемірство непотрібне
