Ukrainian Vancouver
-
Мова важлива! Допомагаємо всім, але мова дуже важлива.
-
Та нет, такой проблемы нет)
-
Шановні друзі, маю пропозицію. У Ванкувері на 550 W 14th Ave, в кількох кварталах від метро Бродвей-СітіХолл є розкішна українська церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована у минулому сторіччі нашими українцями для нас. Дуже добрі священники, служба українською мовою, неймовірний хор, величезні вітражні вікна, гарні ікони, зручні скамійки з подушечками, ігрова кімната для дітей, чаювання після служби Божої. І відвідує службу 35 бабусь і 5 молодих людей. Я бачила на власні очі в Торонто забиті дошками церкви, є така церква в Річмонді з якої зробили секонд-хенд. А нас в цьому лише чаті 3,7 тисячі активних енергійних креативних, які можуть просто в цю неділю відвідати і підтримати нашу українську церкву. Не іде мова про пожертви, бо кожен може побачити на вході 2 види конвертиків: на храм і на допомогу Україні, але не кожен має можливість. Можемо помолитися за перемогу, за українське військо, за рідних, за дітей, за майбутнє. Недільна служба на 10:30. Також іде мова про те що це чудова готова можливість нам з вами спілкуватися, вивчати мову, бо книжечки до служби мають переклад англійською, а прихожани або приїхали дітьми або вже народжені тут. Також нагода допомогти батьківщині зборами. Можна організувати дитячі клуби. Церква має велику територію і багато будов на різні урочистості, великий паркінг. Додам фото.
-
Вот это и важно, что ваше сердце открыто для всех, и неважен язык. Главное чтобы человек был добрым, порядочным.
-
Особливо враховуючи, що канадійці можуть питати не «звідки ви», а «якою мовою ви говорите» і може бути дуже дивний досвід виправдовування, що ви говорите росіянською, але ви з України))
-
Я ніколи не писала, що вони не достойні. Я вам можу надати список російськомовних біженців, котрим ми допомагали і досі допомагаємо тут в Канаді. Всіх не пригадаю, але чоловік 20 котрим ми особисто допомогли житлом, роботою, грошима, машиною, та все й не згадаю. Війна є війна. Мій російськомовний однокласник, повернувшись з війни інвалідом, тепер розмовляє українською. І я так буду, бо сиділа з ним за одною партою.
-
Я за вас і не переймаюсь Я за цей час стільки українців зустріла, які просто, чуючи свою мову віталися, заводили розмови і ділилися досвідом, що мені абсолютно немає сенсу перейматися російськомовними українцями в Канаді 😁
-
По собственному желанию, а не по принуждению, либо чтобы тебя не облили говном.
-
Замість російської
-
Подивимся як воно буде, але ніколи не погана ідея використати українську в розмові
-
Я учился в украинской школе и универе. Сдавал язык и там и там. Все сдал Думаю, что справлюсь. Как и со знанием истории. За меня можете не переживать
-
Ніколи не кажіть ніколи 😁
-
Зато раджу поки не пізно
-
Я тут і вчу англійську
-
І в реальному житті є, і в Україні є Всюди є. І це не проблема Це про самоідентифікацію Шкода, що ви цього не розумієте
-
Хорошо, что тем кто в Канаде не нужно будет этого делать, правда?)) А нужно учить английский )
-
Згоден. Люди на фронті не мають на це часу. А ті хто в безпеці і особливо за кордоном могли б і напрягтись трішки та прокачати свою українську. Ви думаєте всі хто перейшли з російською на українську просто ідіоти і псевдопатріоти і їм робити нічого, але по факту більшість із таких просто зробили більше зусиль над собою
-
Я не ищу здесь оппонентов и ничем не манипулирую. А просто уточняю, что патриоты сейчас там, а не в чате учат жизни. И женщины и мужчины. И примечательно то, что здесь встречал военных, которых уволили. И они говорили на украинском. Я на русском. И никакой проблемы. А в чатах почему-то проблема есть
-
Настане така година,що всім хто в Україні розмовляє російською тому прийдеться здавати екзамен,так що не пізно можна вивчити українську
-
Дивно, що тікаючи в більшості своїй від війни, цей смак «какая разніца» такий рідний і близький. Це дивує щиро 🤷♂️
16 Jan 2023, 06:08
17983/31715
26 days ago