Ukrainian Vancouver
-
Я не ищу здесь оппонентов и ничем не манипулирую. А просто уточняю, что патриоты сейчас там, а не в чате учат жизни. И женщины и мужчины. И примечательно то, что здесь встречал военных, которых уволили. И они говорили на украинском. Я на русском. И никакой проблемы. А в чатах почему-то проблема есть
-
Настане така година,що всім хто в Україні розмовляє російською тому прийдеться здавати екзамен,так що не пізно можна вивчити українську
-
Той хто хоче вчитися, то буде старатися, але, нажаль, багатьом "какая разніца", "я так привык" і так далі.
-
Нет проблем, на работе все говорят на украинском. Дома на русском. Мы не задумываясь переходим с одного на другой язык, по потребности. Мне лично не нравится, что меня заставляют и принижают, типа если я не говорю на украинском - то я не украинка и вообще отстой. Только из-за этого здесь я сразу не перешла на Украинский. Если бы мы с вами начали говорить в жизни, без вот этого бэк граунда, я бы с радостью говорила с вами на украинском.
-
Мой близкий друг, русскоязычный. Воюет с 14 года. Сейчас в рдг, регулярно наведывается в Белгородскую область. Двоюродный брат руководит взводом аэроразведки. Сосед имеет 2 малолетних детей. Пошел воевать и русскоговорящие друзья и соседи сбрасывались ему на амуницию и машину для взвода. Обязательно передам им, русскоговорящим, что они не достойные. Так сказали украино говорящие патриоты в Канаде.. Ей богу, чем лучше той фарион, которая разжигает ненависть в стране на официальном уровне? Ничем.
-
Це, до речі, одне з моїх найбільших відкриттів в Канаді. Українці Канади розмовляють українською краще ніж українці з України. Зберігають і поважають традиції країни, яка є їх Батькіщиною крізь покоління. А нашим все - «какая разніца». В українських канадійців нам ще треба багато чому навчитися🌺
-
Люди добрі перестаньте вказувати хто правий,а хто не правий.В Україні є закон про мову,культуру,отже треба поважати і виконувати.Я в Канаді поважаю і виконую їхні закони і культуру,а то геть схаменулися!!!
-
Мої дорослі діти, що народилися в Канаді, вільно володіють українською і рашинською. Але з початку війни вони перестали розмовляти мовою ворога. І ще приклад : ми рік були опікунами підлітка з Луганська, то він нас сам просив і нагадував, щоб ми не намагалися йому робити легше, тобто щоб не розмовляли рашинською. Йому було незвично, але він дуже старався розмовляти виключно українською. І останнє: якби, не дай Бог, Україна напала на рашу, я би перестала розмовляти українською. Раша насаджували всім республікам свою мову, зараз раша робить з нашим народом таке, що страшно проснутися. Мені соромно на людях розмовляти рашинською, щоб не дай Бог хтось міг асоціювати мене з ними.
-
Ну вы много раз были, а мы выросли в этом городе. Так что он по большей части русскоговорящий, и был такой на момент нашего отъезда (октябрь 22). И это не делает Днепр менее украинским чем Львов. Днепр сдерживает нелюдей-соседей, что в 2014, что сейчас.
-
Це про пояснення, що російську в Україні не знають, а лише використовують «адаптований» варіант 🙃 Особисто я переходжу на українську за покликом серця, хоча все дитинство мені розповідали про вєлікій і магучій та заставляли його вдосконалювати. Але я проти насильницької українізації. На мою думку мову, державу, культуру кожен має визначати для себе особисто. Тож мене ваш приклад спілкування не дивує і не шокує )
-
Потому что я 32 года прожил в Днепре. И Днепр по большей части русскоязычный город. Найдите кого-то с Закарпатья и пообщайтесь с ним на украинском. Поймёте что-то? Вряд-ли. Хотя, он говорит на украинском.. Как выше сказали - в каждом регионе свой язык. Я не могу учить все диалекты всех регионов. И говорю так как мне проще и быстрее сказать. Но, если по работе у меня были поставщики украиноговорящие - я с ними общался на украинском. Но делал я это просто из уважения к людям. А уважения к тем, кто меня травит просто за то, что я не так говорю - у меня нет и делать ему одолжение я не буду
