Вітаю учасників чату. Розкажу нашу історію з відмовою. Чоловік сестри, з початку війни був на Лівобережній Херсонщині, в окупації. Сестра з дітьми оформила візи і виїхала ще минулого року. Він не хотів кидать дім, не виїхав. Заявку подали у липні 22, але біометрію не здали з зрозумілих обставин. Та стався підрив Каховськов ГЕС, будинку не має, вода все знищила. Виїхав з нашою мамою через волонтерів: Крим, рашка, Латвія, Польща. Закордонних паспортів не мали, тож подались у Варшаві. І в той же день хотів здать біометрію, але без закордонного паспорта не прийняли. Це 7 липня. В усі кризові форми були написані листи з поясненнями. Але 2 серпня прийшла відмова. А 5 серпня паспорт. Поїхав здавати біометрію без запису, з листочком, що був записаний на 7 липня. Але зараз вже є паспорт. Біометрію прийняли. На паспорт наклеяли інформаційну наліпку. І почали знову писать у кризисну: що не змогли зробити раніше, бо був в окупації, що не було паспорту, що родина вже в Канаді і чекають.
Важливо: коли кризисна відповідає, вони в листі дають посилання на ще одну форму. Ми написали туди. І нам відповів Лондон. Написали, що готові передивитися рішення, якщо ми здамо біометрію в наступні 30 днів і доведем це. А у нас вона була вже здана. То ми відправили фото наліпки з паспорту. Через тиждень в кабінеті змінився статус заявки: на розглядаєм. А сьогодні прийшов запит на паспорт.
Вибачаюсь, що багато тексту. Але, якщо ви мали поважні причини, що не встигли здать біометрію, то пишіть.
До речі, мамі 67 років, запит на паспорт прийшов минулого року літом. Декілька листів в кризову, з поясненням. Як отримала паспорт, відвезла в Варшаву, написала ще сама пояснення і вклала в конверт. Візу вклеїли за тиждень на 10 років.