Щось я тут почитав вірші українців 20 сторіччя, якісь вони дуже сумні. То ж вирішив написати свою інтерпретацію.
Русня з дому виганяла
Я в Канаді осідала
В серпні шубу одягаю
В травні тік іі знімаю
Сніг по яйця (носа) насипає,
Я лопати закупаю
З ранку сніга розчищаю,
І стежинку прокладаю
Каву з хортонса купляю,
в шортах в зимку я гуляю
Тут французьку я вивчаю,
Табарнак вже розпізнаю.
Я в хокей ще тут не граю,
Проте правила вивчаю.
Повернутись як, не знаю
Бо грошей вже я не маю
Іх я наче й заробляю
В амазоні залишаю
Гречку ще тут всі шукають
Та путіном заміняють.
Сало з борщиком бажаю,
Втім поки що виживаю.
