Імміграція до Манітоби
-
Що-що, а бюрократична машина в Канаді працює, як годинник. Якщо є процес, правила, то їм слідують дотошно. Однак, все чітко і зрозуміло. Для прикладу: якщо виплати на дітей мають прийти вам 20 дня кожного місяця, то це буде щомісяця так з року в рік, без жодних затримок.
-
Одна справа - питати поради, і зовсім інша справа - виливати бруд на канадського прикордонника, який міг керуватись невідомими вам чи будь-кому причинами. Ви ж не знаєте, як вони працюють і які у них правила. То скажіть, який сенс, побувши 10 хвилин в Канаді, вже вилити відро помий на того офіцера? Це свідчить тільки про небажання зрозуміти іншу країну і егоїзм, бо з якогось дива люди очікували, що їм буде пріоритет.
-
Та не чекають від вас подяки, повірте. Вашу подяку волонтери на хліб не намажуть та власне почуття важливості не прокачають. Для мене особисто то був поклик душі. Для всіх волонтерів, що я знаю, це виключно поклик душі. Все. Добре, що ви змогли все самі. Але волонтери то не тільки про бв посуд, то ще й про допомогу при "нульовій англійській і повне нерозуміння що робити далі у новій країні".
-
Є також волонтери, які жаліються, що люди втратили не занадто багато, щоб користуватись їх послугами, чи послугами фуд банку. Таке теж є
-
Якщо він розмовляє добре українською, то скоріш за все він імігрував сюди з України. Він вже може й давно має канадське громадянство, але все одно він канадець українського походження. Якщо інші люди у черзі згодилися і пропустили людей, то які такі канадські норми йому заважали їх прийняти першими. Ми коли хвилювалися, що не встигнемо на літак і сказали про це офіцеру, зазначивши свій рейс й о котрій годині виліт, то він відповів, що ще багато часу до літака, що скоріше за все встигнемо і що б ми ніде не поспішали, бо якщо десь не встигнемо, то ось перекладач стоїть, вона вас відвиде на другий поверх і вам перероблять квитки на наступний рейс, бо тут кожні дві години є рейс до Вінніпегу. Сказав сідайте розслабтесь поїжте попийти і відпочивайте. То ми так і зробили і мандраж пройшов. На рейс встигли, навіть прийшли за 10 хвилин до того як посадка відкрилася. Тут мова про конкретну людину і людський фактор, до чого тут хто в якій групі сидить. Багато місцевих канадців стежать за нашими групами у фейсбуці і коли починають писати мами, які хочуть сюди приїхати самі з маленькою дитиною, то наші починають писати, що чого ви сюди претесь, хто тут вас годувати буде, ви що тут на виплати сподіваєтесь, а у групі про це вже писали, що почитати не можете групи, людина лише спитали і від наших на неї купа негативи, то канадці в шоці, наша канадьска родина, що приймала нас перший місяць у себе постійно питає мене, чому українці такі, поки ми канадці шукаємо родину, хто зможе цю дівчину прийняти, ваші поливають її брудом.
-
З іншого боку, я наприклад не хочу просити допомогу у волонтерів у Канаді саме тому, що маючи базові витрати розміром тисячі долларів на місяць, від мене будуть чекати подяку за якийсь дешевий одяг, чи бв посуд, чи поради. Занадто дорого приймати таку допомогу. Люди хочуть допомагати тим, хто саме на межі існування. А тим, хто всього лише втратив гарне майбутнє їм допомогти нема чим
-
Я навіть не починав, бо з Європи яскраво пам'ятаю наших рєшал. Це була би просто даремна трата часу та нервів.
-
Моя подруга в Квебеці з таких самих причин припинила допомагати новоприбулим. Теж казала, що вони жалілись, що вона недостатньо витратила на них свого часу та замість них не зробила власне саме їм потрібні речі. А скільки таких волонтерів, які про це не говорять...
-
Ок. Просто не дуже зрозуміла в якій групі буде доречніше про це запитати)
-
Я не хочу нікого захищати чи звинувачувати, але скажу відверто, волонтерство полишив саме через такі ситуації. Чого тільки не чув: і що я недостатньо часу приділив на допомогу, і що житло знайшов недостатньо комфортне, і що міг би й особисто допомогти, а не усно розповідати що треба зробити... Звичайно, це не йде у порівняння з тим відчуттям, коли допомагав людям, які того дійсно потребують і вони були просто щасливі, що є хтось за тисячі км. від дому, хто їх підтримує. Просто так. Чужа людина. І чим пізніше це все було після 24 лютого, тим більше зустрічав тих, кому волонтери наче як щось винні. Звичайно я ніколи не скажу все, що пишу вище, десь поза україномовного простору, не треба це нікому. Але висновки зробив. І це висновки не про те, що треба клеймити українців/біженців/довго живуть/недовго живуть, а про те — що всі ми люди, зі своїми тарганами в голові. Є вдячні, є невдячні. Все це робиться не задля чиєїсь подяки, але й хамства не дуже хотілося б отримувати
-
Лол! То чому ж ви в чаті, який ми створили і за допомогою якого сотні чи тисячі людей іммігрувати до Канади і ще тисячі в черзі на імміграцію? Працівник CBSA в аеропорту не є українцем, якщо що. Він канадець, який працює виключно за правилами без будь-яких дискримінацій чи безпідставних преференцій.
-
Там мова не про Канаду, а про вчинок іншого українця, який переїхав до Канади раніше. Ви перекручуєте те що дівчина написала. Читаючи ваш коментар, розумію, що ви тільки підтверджуєте твердження, що з нашими людьми тут краще не зв'язуватися, що з роботою, що в інших ситуаціях.
-
Підскажіть будь ласка, я маю приїхати з сином 11 років. В аеропорту візовий офіцер мені має дати ворк перміт, а СИНУ візітор рекорд чи стаді перміт? І в чому різниця між стаді і рекордом?
