Особисто я почуваюся чудово тут! В Assiniboine парку, де ми іноді гуляємо жодного разу наркоманів не пригадую, тож певно не "кишить" ними. На вулиці не оглядаюся ні при світлі, ні в темноті.
На роботу їжджу автобусом, де жодного разу не було "цікавих" пасажирів. Велосипеди стоять ціле літо на балконі на 1 поверсі і не пристебнуті.
Може я в іншому Вінніпезі 🤔
А може прислухалася до порад... Пам'ятаю, як Аня писала десь рік тому, коли я ще в Україні була і все на вус мотала: що здався вам той Даунтаун, я там хіба проїздом або на концерт. От, золоте правило щасливого життя у Вінніпезі!
