The Economist опублікував ще одну статтю про Залужного, у якій Головнокомандувач більш детально розповів про ситуацію, яка склалася на фронті. Переказуємо:
Валерій Залужний переконаний, що зараз поле бою схоже на "Першу світову війну", коли сторони досягли рівня технологій, який ставить обох у глухий кут.
Українська армія повинна була просуватися зі швидкістю 30 км на добу, прориваючи рубежі російської оборони. Про це свідчать підручники НАТО і математика. Чотирьох місяців мало бути достатньо, щоб ми дійшли до Криму і воювали там.
Натомість він спостерігав, як його війська застрягають у мінних полях, а техніку розбивають російською артилерією та безпілотниками.
За словами Головнокомандувача, спочатку він думав, що з нашими командирами щось не так, тому змінив деяких із них. Тоді подумав, що може наші бійці не придатні за призначенням.
Відвідавши Авдіївку генерал переконався, що справа у рівні технологічного розвитку, який сьогодні вводить в ступор і нас, і наших ворогів.
"Того дня, коли я був там [в Авдіївці], на екранах наших моніторів ми бачили 140 російських машин, які горіли — знищені протягом чотирьох годин після того, як вони потрапили в зону обстрілу нашої артилерії.
А тих, хто втікав, переслідували FPV-дрони", каже генерал. Така ж картина розгортається, коли українські війська намагаються наступати.
Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, і вони бачать все, що робимо ми.
"Щоб вийти з глухого кута, нам потрібно щось нове, як-от порох, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного", - говорить генерал.
Західні союзники надто обережно постачали Україні свої новітні технології та потужнішу зброю. Це означає, що зброї було достатньо, щоб підтримувати Україну, але недостатньо, щоб дозволити їй перемогти.
"Вони нам нічого не зобов'язані давати, і ми вдячні за те, що маємо, але я просто констатую факти", - зазначає він.
Стримуючи постачання ракетних комплексів великої дальності та танків, Захід дозволив росії перегрупуватися та налагодити оборону після блискучих операцій на Харківщині та Херсонщині.
"Ці системи були для нас найбільш актуальні минулого року, а прийшли лише цього року", — каже Залужний.
Аналогічно, винищувачі F-16, які з’являться наступного року, тепер менш корисні, припускає генерал, частково через те, що росія вдосконалила свою протиповітряну оборону.
Водночас, за словами генерала, затримка з поставками зброї, хоч і викликає розчарування, не є основною причиною скрутного становища.
"Важливо розуміти, що цю війну неможливо виграти зброєю минулого покоління та застарілими методами", — наполягає він. Натомість технологія буде вирішальною.
Залужний дає тверезу оцінку, припускаючи, що наразі немає ознак того, що революційний технологічний прорив, чи то в безпілотниках, чи то в радіоелектронній боротьбі, не за горами.
Також він переконаний, що тривала війна грає на руку росії. Однак, він наполягає на тому, що Україна не має іншого виходу, як зберегти ініціативу, продовжуючи наступ, навіть якщо вона просувається лише на кілька метрів на день.
Зараз Головнокомандувач намагається не дати війні осісти в окопах, бо це може затягнутися на роки і завдати великих втрат.
"Скажімо відверто, це феодальна держава, де найдешевший ресурс – людське життя. А для нас… найдорожче, що у нас є, — це наші люди", — каже він.
Залужний переконаний, що у будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну, але не в росії.
Наразі, каже генерал Залужний, солдатів у нього вистачає (у попередній статті йшлося про створення резервів), але чим довше триватиме війна, тим важче її буде продовжувати.
"Треба шукати це рішення, треба знайти цей порох, швидко оволодіти ним і використовувати для швидкої перемоги. Тому що рано чи пізно ми виявимо, що у нас просто не вистачає людей для боротьби", — резюмує Валерій Залужний