458 днів чекання:
Я та дочка - громадянин України, з чоловіком максимально невигідна ситуація для отримання візи- ми в неофіційному шлюбі, він громадянин РФ, на момент початку війни вся сім’я перебувала в Україні. Чоловік мав посвідку на 10 р.
*20 липня 2022* — подача документів
*18 серпня* - виізждаємо до Варшави і здаємо біометрію.
Далі тишина і …
*14 листопада 2022*- в мене original passport request.
Дитина / чоловік далі чекають
*12 січня 2023* - original passport request дитині
Чекаємо далі…
*3 лютого 2023* - чоловіку request letter CV.
Думали буде реквест на докази стосунків чи мілітарі- не було. Хоча ми не в офіційному шлюбі.
Проходить рік від дня подачі документів. Досі тишина. Пишемо в кризис форми - отримуємо стандартні відписки. Важко чекати, бо мусимо жити в Польщі, зависли між двома країнами.
*3 листопада 2023* робим запит до офіцера. Глянути в чому справа. Результат - відсутність офіційного шлюбу їх не турбувала. CV навіть не переглянули.
*листопад* ще раз пишемо у кризис форму, про те що летимо у Канаду, a чоловік лишається, ще раз відправляємо CV
*19 листопада 2023 року* прилітаємо з дочкою у Канаду.
*21 листопада 2023* - чоловік отримує візу.
Совпадєніє? — Не думаю😁зіграли роль запит до офіцера, писанина в кризисні форми і наш переліт мабуть)