Українська Манітоба
-
Друзі, може хто стикався з такою ситуацією: я звільнився з роботи, відпрацював після попередження 9 днів. Наступного тижня мала бути зп( в якій вони повинні були заплатити за ці дні плюс відпускні. Але в четвер прийшов пейстаб з 0 в графі відпустка( я одразу про це повідомив), але воз і нині там. Відповіли, що розбираються з payroll та вибачилися. Минув тиждень, грошей немає. Є сенс писати в labor board вже? І як швидко вони це розглядають? Чи є якісь штрафні санкції до роботодавця?
-
Я в Миколаєві народилася і 26 років прожила і змилася в Київ. Навіть не знаю, що вам сказати, щоб не образити Миколаїв… ну скажу мʼяко: Канада краще, навіть неможна порівнювати. В Миколаєві вже більше року солона вода з крану, що псує техніку і труби, і чи зможуть це налагодити до кінця війни? І на тому тижні знов прилетіло. Якщо ви там і зараз, то це настільки базові речі, і ви тут будете звикати : о боже, вода чиста! З крану! Як ми звикали до світла: о боже, світло! Завжди ! Школи гарні для дитини , секції є, все є, літаки літають. Навіть і думати нема про що. А чи зайде воно вам індивідуально потім, тут нічий досвід вам не допоможе ніяк.
-
Отож, коли не закриті такі базові питання, як : вода, безпека обстрілу, світло, Київстар туди ж, то спочатку треба їх закрити. Поки вже дійде до високих матерій, чи тут подобається тут щось більш високого рівня… ну і з чого вибирати? Україна- Канада? Канада, однозначно. Якщо є вибір, а тим більш вже влаштоване життя в іншій гарній країні, то тут вже треба дуже думати і рахувати, а чи варто воно
-
Якщо Вам потрібно організувати доставку речей, меблів, квартирних переїздів - звертайтеся. Вінніпег та околиці. Перевезення на своєму пікап-трак
-
Залежно від того де саме жити, напроти нашого будинку просто community center, і там щось відбувається щоночі😅 але ми шукаємо придбати будинок саме в цьому районі, але подалі від центру🫣
-
Я вже зрозуміла що люди прагнуть не кращого життя, а звичного. І ще деякі не можуть жити з відчуттям що вони виглядають як дуріки. А мабуть всі ньюкамери напочатку як дуріки — не розуміють базових речей. От як я колі була перший раз в столовой Ікеа в Вінніпезі. Не знала як отримати суп 😀 Вірішила зачекати, подивитися як інші отримають суп. Виявляється, тут кожен сам собі наливає! 😀 А в країні де я раніше жила, суп в Ікеа наливав тільки працівник!
-
Те, що перший час буде важко, то зрозуміло. Мене, якщо чесно, шокує, коли люди приймають рішення про імміграцію на основі, умовно, що молоко дороге, яйця дорогі, а 1365 доларів на федеральний рівень - капєц, треба продати нирку. Це рішення зовсім іншого порядку, твої діти та онуки завдяки цьому рішенню будуть частиною глобального світу і можуть вчитися в Гарварді, а 1365 доларів за PR - та віза на всього лише 10 років в Англію коштує дорожче, ну алло (а з канадським паспортом вона не потрібна, і це лише одна Англія, а таких країн десятки). Перші роки можна інвестувати час і зусилля, можна потерпіти, можна навіть постійно відчувати себе трохи ідіотом через недосконалу мову - ну це швидко мине. Щоб застрягти на цьому рівні на 10 років, це треба взагалі нічого не робити. Мені просто шкода, що потік оцього побутового невдоволення, яке транслюється в соцмережах, перекриває перспективи та зупиняє людей, які, цілком можливо, знайшли б себе тут і нормально б собі жили
-
Але ж поки вони до того федерального дійдуть, вже повинні постійну роботу давно мати. І це вже не така й жахлива сума , чесно кажучи, коли давно працюєш фул тайм.
-
Це ви на якій вулиці?
-
Отож бо й воно. Люди не "перебирали країнами", а дійсно тікали від війни. Канада одна з найперших відкрила двері зі змогою вільно працювати та підтримкою на всіх рівнях від медицини до фінансової. А ось якщо починати перебирати яка ця медицина та яка ця фінансова підтримка- це просто невдячні та невічливі люди.