Мені про дитинство не боляче згадувати (нині окупована територія). Боляче бачити Львів, чути музику, яку там слухала, коли жила останні два роки до повномасштабного вторгнення. Львів - то моє Місто Весни. Дуже сумую по ньому.
В мене ці спогади зараз на окупованій території, радості буде мало згадувати
Особливо якщо я знаю що 12 друзів-сусідів .. з них зараз тільки 4 залишились живими
однолітки