Український Монреаль
-
Ой! Справа в тому, що він мені не потрібен
-
Ну тоді зрозуміло Вам тоді і не зрозуміти І як це їхати вимушено без мови і взагалі без нічого
-
Я не засуджуючи чесність. А користувачів- так
-
Не розумію навіщо. але хайпу ви собі заробили)
-
Дати вам ще мої данні, щоб поритися?
-
Ви всеж пройшли (або мали можливість пройти і без франсе). Судячі з таймлайну коли ви приїхали. Зараз у багатьох хардкорний режим. На тимчасовому статусі. У більшості без франсе. Порівнювати світ до ковіду і зараз то марна справа. Навіть коли люди сиділи в єс - це не мана небесна зараз(ціни місцями кінські) так що заробити не всі змогли.
-
Ой....все...підстолом
-
Ні. Зовсім не простіше. Ми сами все робили і на сесії до Парижу їздили. І вивчали все
-
Тоді яке ви право маєте когось засуджувати за те що не всі мають роботу, квартиру або гроші на перший час в Канаді?
-
Не від кого.
-
Я вам скажу трохи по великому секрету, я даже для наших перекладачем робила. Але! І досить вчу мову, тому що немає кордонів
-
А від кого тікали перед ковідом?)
-
Ну тоді умови були сильно простіші як на мене. Сам тоді програми вивчав. Може ще і на баблопад попали?)😂
-
Я приїхала прям перед Ковідом
-
Відповіла вище, до кого я маю повагу, а до кого - ні
-
Ні, франкофони вже давнеча. Я вам кажу, що програми були ще складніше. В залежності від провінції. Тут було більш легше потрапити, років 10-15 тому
-
Умови програм були нижчі. Були програми для англофонів і нікого це не парило як зараз. Був час на підготовку. Якщо мав освіту і кваліфікацію залітав сюди без проблем взагалі.
-
Тому що, за 2 роки війни можно назбирати, почати вчити мову, узнати і поінтересуватися істроієї країни, традиціями провінції. А не тільки шару шукати.