UKR 🇺🇦Edmonton 🇨🇦 Chat
-
Ех, ми позавчора їхали в Чехії через Польщу в Україну моє авто продавати, усю ніч провів за кермом. А через тиждень летимо до Калгарі, а потім в Едмонтон. Продали мою ластівку, лансер 2.4 двигун, 4x4, 2016 року. Дуже любив цю машину, прям як з другом прощавався, допомогла мені в перший день війни віїхати з окупації Києва, а потім з самої України під час війни, перевозила нас з дружиною з країни в країну з усім нашим битом. В мене навіть були 2 робочих портативних місця - розкладні столи та крісла, в Епіцентрі ще брав, працювали з готелів. Майже рік прожили у Туреччині, досліджуючи руїні древне-грецьких міст та пляжі, водоспади, гори та печери. Гарної дороги, вірний друже, служи новим хозяївам вірою та правдою.
-
я таких взагалі не розумію жодного разу не отримував допомоги з 2014, ні коли переїхав до Львову з Донецьку, хоча жили просто на підлозі в друга цілий місяць в 2022-2024 теж, все самостійно тягнули друзі є, які постійно брали усі можливі допомоги, навіть їли бескоштовно у церкві кожен день, гуманітарки набрали стільки що ціла кімната була забита, я просто на це дивився - люди, в вас же руки ноги є, розумні, дорослі, сильні, все можете самі, навіщо ж так робити жадібність...
-
В перші місяці. Було дуже тяжко. Постіні бомбьожки, підходили дуже близько - Гостомель, Ірпінь, Бровари. Руські ходили по вулиці де моя подруга у Броварах жила. Мою коліжанку згвалтували та вбили у Макарові, дуже розумна дівчина була з Advanced Level English, думали з чоловіком до США переїхати та не встигли. Нас при переїзді ледве не наїхав дуже великий танк. Ми їхали по трасі на Гостомель, Зеленський казав що це небезпечно та нікому там не їздити, але на південь були пробки по 2 дні, в людей закінчувалось паливо. Тому вирішили ризикнути та проїхати по небезпечній трасі. І ледве не загинули. Але зранку були вже на кордоні. Але нас не випустили, вже закрили кордон. Потім ще 8 місяців були в Україні у стані війни.
