Українська Манітоба
-
Я б зробив тайтл «як просрати гарно знайому» Гарна знайома, звичайно , це ви . Я розумію , що після таких історія та ситуацій , дуже швидко губляться всі сили допомагати людям , та робити щось «extra» . На жаль, ніколи не знаєш, як людина себе поведе , ДО допомоги . Чи буде вдячна ? Чи сяде на голову ? Чи обісре в приватних повідомленнях типу «Ерік, ти що, кончений таку зп пропонувати?сам за таку працюєш ??? І8бать ти лох» 😂 Але , там десь , дійсно є люди, яким допомога необхідна , і вони не кончені . Треба виріти у добро, та у себе 🙏 Так що не покладайте руки, робіть висновки про таких акуєвших чаек, та рухайтеся надалі . 🫰
-
Мені це інколи дивує,дивишся в них і залізничний транспорт старий,автобусна система розвинута тільки в великих містах,метро( надземне-підземне) вже скучив за ним.Банківська система тормозить.Таке,Канада але часом здається що в попередньому столітті живеш.😂
-
то, певне, треба робити лопатою...якою потім заривати просрані стосунки невдячних
-
2 розбитих будинки і 9 міс війни там прожила . Це не змінює факта , що тут нема транспорта, як в Європі. А ваш допис - маніпуляція і ніякого відношення не має до теми. А також не змінює факту , що ідеальних країн не буває в принципі .
-
До мене дружина приїхала 3 тижні назад,то каже щоб ми як найшвидше купляли білети до Європи.її аргументи Шалена кількість бомжів і наркоманів,грязно дуже,сіро,відсталість у всьому,жахливий сервіс,жахливий громадський транспорт,не безпечно в цілому. До всього ще тиждень назад були у емерджкнсі просиділи 11 годин толку нуль ну і побачили як махалися 2 first nation,як інша блювала від передозу,і як одна достала жгут перемотала руку і хотіла по вені вмазатись але їх вигнали.я тут вже рік як сам живу і все це розповідав але вона думала що я все прикрашаю.
-
А ще вартість також має значення. До Селкірку з Вінніпегу був автобус, і ціна в одну сторону була $32. Тепер думайте, хто може собі дозволити покататися
-
Ви що таке писати?? Тут неможна! Одразу посилають в Україну. Є чорне і біле. Помітив щось, що гарніше в Україні і сказав це- вали в Україну. На мою думку, це комплекс меншовартості українця.
-
В мене вже є машина . Мені взагалі все одно вже , який тут транспорт. Я прокоментувала хейт і посил в Україну , який пішов на людину, яка сказала правду. Краще її казати, щоб через місяць не читати нові пости людей , які в дикому шоці від транспорту і всього , що з ним повʼязано.
-
Я ж кажу, все «заточене» під авто, тому і пасажирська залізниця (на відміну від грозової) і автобусне сполучення не розвинені, бо немає потреби. І щільність населення тут в Преріях мала, тому, якщо навіть якийсь ностальгуючий за Європою інвестор внєзапно вирішить «зараз я покажу, як треба!» ощасливити населення манітоби та відкриє автобусне сполучення між містечками, то… прогорить, бо не буде тієї кількості пасажирів, щоб окупилося. А оно в Квебеці, наприклад, пасажирська залізниця працює норм, електрички з багатьма зупинками. Мене дивує, що хтось цьому розкладу дивується, все ж логічно і є пояснення 😂 А банківська система чому вас тормозить? Мене не тормозить ))) хз, може у вас якісь специфічні задачі.
-
Зауважимо, що висока кількість лікарів в Україні (та й не дуже маленька в решті країн Європи) – теж один з наслідків Другої світової. Під час війни потреба в медичних послугах була надвисокою, а після війни теж скоротити їх кількість одразу було важко; до того ж доступна медицина знижувала соціальне напруження. Знов-таки, як і у випадку соціальних послуг та транспорту, Європа стала комфортнішою за Канаду та США ціною великих воєн. texty.org.ua/articles/109102/kanada-ne-yevropa-shcho-varto-znaty-ukrayintsjam-jaki-shukajut-tam-prykhystok/
-
В останні роки в Канаді з’явилися аналоги відомого українцям сервісу "Блаблакар": Poparide, Carpoolworld, Rideshare, Kijiji Rideshare та інші. Але тут дуже залежить, звідки й куди ви їдете. Якщо у велике місто – то варіанти завжди знайдуться, навіть із зручним розкладом, а в маленьке містечко може не бути жодного варіанту кілька днів поспіль. Той, хто вже пожив у Польщі або Німеччині, спитає: чому? Чому в Канаді, такій розвиненій і багатій країні, немає такої розгалуженої та дешевої мережі міжміського транспорту, зокрема залізничного, як у Європі? Причина та сама, що й із соціальними послугами: бо не було великої війни й не було потреби швидко перекидати з місця на місце величезні маси людей. А за своїми потребами на власних машинах канадці їздять досить часто, і мережа шосейних доріг тут розгалужена, величезна й зазвичай її добре доглядають навіть узимку. Утім, щороку багато канадців переїжджають на нові місця заради нової роботи. Якщо треба переїхати та перевезти речі — це можна зробити відносно легко та безболісно завдяки сервісам на кшталт U-Haul, хоча, звісно, це теж недешево, станом на 2022 рік — приблизно 500 канадських доларів (8—15 тис. грн) за переїзд в межах одного міста або істотно більше — якщо в інше місто.
-
Ще складніше з міжміським транспортом. Дехто з новоприбулих припустився такої помилки. Через сайти волонтерів вони сконтактували з канадськими сім’ями, які були готові розмістити їх у себе в якомусь невеликому містечку. "Ну гаразд", думали потенційні емігранти, "ми поживемо в тому невеликому містечку, можливо, згодом знайдемо там собі житло – воно ж там дешевше, ніж у мегаполісі. А в мегаполіс будемо їздити, щоб працювати". Добре, якщо на цьому етапі вони залізли на Гугл-мапи і спробували спланувати поїздки до потенційного місця праці – та із здивуванням з’ясували, що до великого міста, лише за 30-40 км від їхнього житла, транспорту немає жодного! А дехто не з’ясував, і людям довелося вже звертатися за допомогою у волонтерів через тиждень-два проживання на новому місці. Типовий приклад – людина пише у фейсбук-групі: “Добридень, сусіди! Нас тимчасово розмістили в пансіонаті неподалік від міста …, але звідти – 7 км (на Гугл-мапах) до найближчої автобусної зупинки. Чи зможе хтось допомогти та підвозити мене вранці в місто на роботу, а ввечері – назад, доки я знайду постійне житло?” І добре якщо за 7 км – а якщо за 50 км? 100 км? 150 км? Траплялися, на жаль, і такі випадки. Канадські міжміські потяги (мережа VIA Rail) – транспорт досить дорогий і повільний, до того ж він обслуговує лише вузьку смугу вздовж південного кордону. Можна сказати, предмет розкоші, дешевший хіба за літак. Якийсь аналог приміських електричок (GO Transit) є лише між Торонто та найближчими містами. Міжміські автобуси теж обслуговують не так щоб багато напрямків, і знов-таки лише між досить великими населеними пунктами. У більшість маленьких (і не зовсім маленьких) населених пунктів без машини дістатися не можна взагалі. Ніяк.
-
Звідси витікає ще одна проблема – транспорт. Загалом, навіть у канадському місті дуже незручно жити до того, як ви зберетеся придбати або орендувати власний автомобіль. Не те щоб неможливо – я ж якось жив перший рік – але у вас буде істотно менше вільного часу та можливостей. Це в Україні крамниці розташовані досить щільно – в Канаді не так, торговельні квартали навмисно відокремлені й віддалені від житлових, щоб в останніх не було галасу; тому до найближчого харчового супермаркету часто доводиться їхати за кілька кілометрів від домівки.
-
Слабке втручання держави компенсується тим, що в Канаді багато чого роблять на рівні громад – етнічно-релігійних, громад жителів певних районів, громад батьків дітей, що відвідують певні школи, тощо. Українські громади є в кожному великому місті Канади (а також у деяких маленьких), і якщо місто вас приваблює для можливого переселення – є сенс спочатку сконтактувати з громадою (див. посилання у кінці статті).
