PR CUAET
-
Боже, і це наші співвітчизники…Невже вам не соромно? Люди втратили домівки, родичів, друзів. У вас совість є? Що ви робите в цій групі? Жінки приїхали з дітьми, у багатьох чоловіки невиїзні або на війні. У моєї сусідки в Маріуполі загинув син 12 р., іншу дитину вона вивезла і теж надіялась на цю програму, щоб будувати нове життя. Але ж ні, знаходяться ті, хто навіть тут не дає спокійно жити і виливає весь свій бруд на цих людей. Зупиніться. Це переходить всі межі.
-
А ви тут бігаєте поміж чатами і поясняєте як всі не праві і ви праві?
-
Дякую, кеп!
-
Я так поняла со взрослыми слотами дела обстоят хуже? Детский паспорт легко можно сделать в Украине если там остался папа, а вот взрослый...
-
На початку програми такого не було. А потім пішло загострення тих, хто приїхав, забирав гроші, жив с готелі безкоштовно (замвсть жінок з дітьми), і їхав. Тому якась така атмосфера, бо ніхто не зна, хто з ким зараз говорить. Після 31го березня трошки буде все по іншому.
-
Они не поймут никогда. И будут сравнивать с собой. Как им было тяжело. А теперь вы это "покушайте". Только они учили язык,продали дом, машину, холодильник, гвозди. И не приехали сюда в одних трусах. И пройти эту задницу под названием иммиграция это было их осознанное решение. Они не понимают, что такое ВОЕННАЯ иммиграция. Люди в одни трусах приехали. И сравнивают нас индусами, китайцами. Типа все в равных правах. Многие украинцы не собирались ни в Европу ни в Канаду. Сколько здесь женщин самих с детьми, мужиков не выпускают. Отношения там как к стаду. Если б я знала,что начнётся война. Я б за день до войны дом в Одессе бы не купила. Нет слов от этой "поддержки"