Розділ I
Загальні положення
Стаття 1
Визначення терміну "біженець"
A. У цій Конвенції термін "біженець" означає особу, яка:
1) вважалася біженцем згідно з угодами від 12 травня 1926 р.
і 30 червня 1928 р. або згідно з конвенціями від 28 жовтня 1933 р.
і 10 лютого 1938 р., Протоколом від 14 вересня 1939 р. або згідно
зі Статутом Міжнародної організації у справах біженців;
постанови про відмову в праві вважатися біженцями, ухвалені
Міжнародною організацією у справах біженців у період її
діяльності, не перешкоджають тому, щоб статус біженця надавався
особам, які задовольняють умовам, викладеним у пункті 2 цього
розділу;
2) внаслідок подій, які відбулися до 1 січня 1951 р., і через
обгрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою
расової належності, релігії, громадянства, належності до певної
соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами
країни своєї національної належності і не в змозі користуватися
захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом
внаслідок таких побоювань; або, не маючи визначеного громадянства
і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в
результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї
внаслідок таких побоювань.
У тих випадках, коли будь-яка особа є громадянином декількох
країн, вислів "країна її національної належності" означає будь-яку
з країн, громадянином якої вона є, і така особа не вважається
такою, що позбавлена захисту країни своєї національної належності,
якщо без будь-якої поважної причини, яка випливає з обгрунтованих
побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн,
громадянином якої вона є.
