Зараз нажаль Україна не створює ті умови, щоб туди хотілось повертатись... тому думаю більшість людей будуть граніти гризти, аби зачепитися за що-небудь, аби не повертатись туди... особливо у кого є діти... Нажаль Ураїна не дбає про своїх дітей, то хто про них подбає? Вірно, інша країна в якої на першому місці інтереси дітей.
До чого я... в школі де навчались мої діти до війни немає бомбосховища, місто сказало що зробить, і на хвилинку вже 2 роки ,,робить,, , вони кладуть бруківку,асфальт і т.д. але в дітей немає бомбосховища. 2 роки діти навчаються дистанційно, якщо звісно не повітряна тривога, це навчання постійно переривається не по 1 разу, величезне навантаження як завжди на батьків. Коли ми запитали, як ми можемо повернутись в укр.школу після канадської, нам сказали взяти купу паперів, і вони подумають... в який клас нас відправити, можливо в той, з якого ми пішли. Серйозно? Тобто у всіх країнах без знання мови нас, взяли у поточний клас, а Україна не знає ще в який клас взяти своїх же дітей.
