Канадський Марк Chat
-
Саме так. Зараз інші часи ,інші еталони.
-
Коли ви б'єте дитину- це тільки ваша слабкість. А не її.
-
Гадаю в темряві тисячоліть батьки також спілкувались з дітьми,виховували їх,закладали цінності певні. Просто часи тоді були «дрімучі» і поняття норм та еталонів значно відрізнялось від сучасного.
-
Якось я намагався вчити свого сина на свому досвіді. А він мені каже- татко, я хочу вчитися на своїх помилках, а не твоїх. Я хочу прожити своє життя,а не твоє.. Дійсно,і в чому він неправий?
-
Дитина з раннього віку має розуміти,що є відповідальність за певні дії або «бездії». І має розуміти,що можуть бути наслідки за якісь косяки. Ніхто не казав,що потрібно одразу шльопати. Я за розмови. Але коли раз сказав,другий,пʼятий,десятий,а дитина не реагує-тоді можна спробувати інший підхід)) до певного віку(!) Світосприйняття формується поступово,змалечку. Дитина має в певній мірі знати,що таке коли насварять,що таке втратити/загубити/зламати іграшку(а не одразу іншу купують),що таке впасти і подерти коліна,чи лоба(а не постійно ловлять чи підтримують щоб не впала,…)
-
Але ви маєте рацію. Дуже важливо не втрачати довірливий контакт з дитиною.
-
Вважаю, що характер в дитини сформований вже він народження.
-
Та про що мова-ми ж з вами всі дорослі і озирнувшись назад-хіба не згадаєте,що ви на світ та все дивились зовсім інакше 5-10-15-20 років тому. Людина ж формується поступово і все своє життя!
-
А якщо не розуміє? Може ви не вмієте пояснити, не знайшли потрібних слів, були втомлені, змучені, в стресі тощо...
-
Виховувати та впливати на виховання треба починати з самого раннього віку)) коли нам здається,що дитина нас не розуміє ще)) бо у 4-5 років може бути запізно вже!
-
Просто власні спостереження за трьома своїми дітьми.
-
Якщо батьку не цікавий цей процес - то це тільки його вибір.
-
Не всі можуть правильно чи взагалі виховувати дитину. В нашому суспільстві взагалі прийнято що батько не приймає участі в цьому а все на жінку покладено. А потім дивуються чому дитина не сприймає батька. Тому що батько або на двох работах або на дивані цілими днями лежить. Нема універсального підходу по вихованню
-
Це тоді треба шльопати? Чи вже пізніше?
-
Типу того. Одна з моїх двійнят навчилася читати сама. Реально її ніхто не вчив. Бігала з буквариком і питала : ,,а це яка буква? а це яка?,,. А другу навчили читати в садочку. Але в подальшій перспективі це жодним чином ні на що не впливає.
-
Ну є й такі. То того ж- можливо,навіть їх правильно виховували😅
