Всім привіт!
В Канаді знаходжусь більше тижня і хочу поділитись з вами досвідом, як все проходила і скільки по часу зайняло 🙌🏻
Важливо: Прилетіла в Канаду 28.02. Зараз ситуація може бути інша! Всі кажуть, що очікується дуже сильний наплив людей. Тому сприймайте цю інформацію, як ознайомчу, а не як правило, яке буде діяти на всіх 100%.
28.02 - прилетіли з друзями в Торонто. Летіли із Копенгагену. Рейс дуже сильно затримали, тож ми були на місці десь в 18:30.
(Зараз дуже часто затримують канадські рейси, включаючи рейси по країні).
Ми дійшли до спеціальних автоматів, де треба все декларувати. Це виглядає, як каса самообслуговування в супермаркеті. Ставили в анкеті, що прилетіли працювати та що прилетіли на три роки (хоча є квитки назад через два тижня). Після заповнення анкети вилазить такий собі чек з вашим фото та номером. З цим номерочком треба ходити до самого виходу з аеропорту і всюди його показувати.
Вказівників, як дійти до місця, де видають ворк перміт і надають всю інформацію, - немає. Тож просто питаєте людей у формі, як пройти. Нас спочатку оглянув один офіцер. Питав чи веземо їжу чи ще щось. Кажіть все чесно. Нам сказали викинути яблука, бо їх ввозити не можна 😅
Після офіцера ми чекали поки назбирається група із українців. Нас було до 15 людей. Далі нас повели в окреме місце, де була україномовна жіночка. Вона все пояснила, зібрала документи і ми сіли чекати. Це таке собі приміщення з місцями для сидіння, дошкою з усякою інформацією українською мовою, трохи далі за склом сидять 2-3 офіцери. По факту ви бачите все, що відбувається. За хвилин 15 нас почали по прізвищам викликати і віддавати паспорт з ворк пермітом (гарна промаркована бумажка розміру А4). Нічого не питали взагалі. Просто віддавали.
Ми все перевірили і пішли отримувати SIN.
Місце де оформляють SIN знаходиться поруч з місцем, де дають ворк перміт. Працює до 21:00.
Ми встали в чергу десь в 19:40 перед нами було пару людей (як раз з групи з якою ми отримували WP). Там 3 столика зі скляною перегородкою. Це не швидко але ми встигли все оформити і люди за нами теж і навіть ще залишився час до закриття.
Багаж нам не треба було забирати, тож ми пішли на вихід. (Багаж забирається недалеко від SIN та оформлення WP, не переживайте, це легко знайти).
При виході з аеропорту є багато стійок, де можна купити сім-карти. Ми вибрали Fido. Вийшло $40. 60 GB інтернету і безлім на дзвінки по Канаді. Оплатити ці $40 треба не відразу, а протягом місяця здається (ми оплатили відразу як отримали виплату, щоб не затягувати). Цю сім карту легко закрити, якщо ви не плануєте користуватися/повертатись в Канаду чи можна її заморозити і платити $7 на місяць за те, щоб номер залишався за вами (це для тих, хто вимушений їхати і буде повертатись в Канаду через якийсь час).
Далі ми заселилися в готель на ніч біля аеропорту за свій кошт.
29.02 в день в нас був переліт у Вінніпег.
Ми пройшли перевірку багажу і в зоні duty free підійшли до так званого CIBC (назва банку) branch. Це був супер лайфхак, який ми походу усвідомили))
Ми хотіли саме цей банк, бо він відразу віддає фізичну карту та 2 роки немає плати за користування банківськими послугами (знову ж таки хороша опція для тих, хто буде повертатись). Картку закрити можна тільки фізично підійшовши в банк і важливо щоб на балансі було по нулям.
На цій стійці бранчу ми відкрили банківські рахунки. Одна подруга отримала карту фізичну відразу. Ми не отримали, бо на цій стійці вони закінчились. Саме головне було відкрити рахунок! Нам ще надрукували дані про наш банківський аккаунт. Це було супер зручно, бо потім ми взяли ці дані при оформленні фін допомоги.
По прильоту у Вінніпег, біля виходу з аеропорту ми звернулися до стійки, де заселяють в готелі (стійка позаду якої баннер зі штучними сонячниками). Там сидять україномовні дівчата. Вони продзвонили готелі і для нас було місце. Нас було 5 друзів - я з подругою, подруга з братом і друг. На нас виділили 3 номери. Від аеропорту до готелю нас віз спеціальний шаттл, який нам теж викликали.
Продовження ⬇️
