💁♂️📰 А ось і два «побічних ефекти»:
1) Відсутність координації
Зі встановленням повного контролю ОП над голосуваннями зникла спочатку необхідність щось узгоджувати навіть зі своїми депутатами, а потім і просто інформувати.
Якщо памʼятаєте, то перед війною був формат роботи трійкою: представник Ради — міністр — заступник ОП? Так от, такий формат зник. Тепер заступник ОП (а зараз навіть радник) дає команду міністрові, голові парламентського комітету, що і як треба робити.
Метод ефективний, але з часом дав декілька наслідків:
1) люди, відірвані від Ради й настроїв депутатів, давали абсолютно безглузді, або непідготовлені рішення, які навіть найкращий лобіст світу не зміг би провести через парламент;
2) оскільки депутати від влади не відчували навіть найменшої причетності до рішення, вони непублічно й дуже кулуарно зливали їх на рівні голосування.
Друга проблема комунікації — це банально журналісти й навіть опозиційні депутати стали не просто першим, а єдиним джерелом інформації про кадрові рішення, ідеї влади, графік засідань Ради й багато що інше. Скажімо, про плани провести першу за два роки фракцію з президентом дізналися зі ЗМІ.
2) Образа. Багато образ
Усі перелічені фактори породили банальну людську образу. Відсутність комунікації, ігнорування навіть найменш впливовими співробітниками ОП смс від депутатів, постійне невдоволення роботою та багато-багато невиконаних обіцянок вплинули на загальні настрої.
Плюс уже неприкрита ненависть ОП до депутатського корпусу стала рольовою моделлю для інших гілок влади. У першу чергу КМУ та правоохоронних органів. Які теоретично підзвітні Раді, а на практиці навіть не збираються приходити на засідання профільних комітетів. Або коли Раду змушують підняти зарплату Комісії з цінних паперів, незважаючи на те, що вона вже двічі відмовилася це робити. Просто тому, що голова Комісії — друг впливового чиновника ОП.
Квінтесенцією стало рішення уряду заборонити нардепам виїзди. До речі, спочатку депутати сприйняли це рішення без зайвих проблем. Хоча в будь-якій іншій політичній ситуації це було б неможливо. Але з часом невдоволення накопичилося. Передусім у депутатів більшості. І це теж конвертувалося у відсутність голосів.
Останній приклад, коли депутатам, які не підтримали поганої версії законопроєкту про БЕБ (від Татарова), почали скасовувати відрядження, тільки посилив цю образу. Наголошую: насамперед серед депутатів «Слуги».
🔜 Далі буде останній пост на цю тему. Він спочатку був у формі «що далі робити», але в кінці змінив формат на інший.
