Українська Манітоба
-
100%, погоджуюсь. Все ж таки ця організація існує завдяки нам.
-
Але як пан Вес написав, ніхто нічого безкоштовно робити не буде, є ж різні організації які спеціалізуються у цьому.
-
Хто за це буде оплачувати КУК? Там самі волонтери, а не наймані особи.
-
З якого дива КУК буде влазити у такі справи? Є процедура, є закон, суд розбереться.
-
Скажіть, де яйця та зайці шоколадні зараз задарма продають? 😄
-
Ці класні
-
Думаю щоб попасти на меншу суму
-
Типу Я і мій друг шестьора?)
-
Адвоката щоб «виправдатись»?
-
Там всього 1 кг , а нас 5ро
-
100%. Приїхало 250К українців до Канади. Фактично цілий обласний центр. Тому буде і кримінал, і шахрайство, і абюз у сім'ї, вбивств тощо. Вчора он розказали випадок, чоловік порушив дорожніх правил на клітка тисяч доларів..також приходив до імміграційного центру на Аделаїда просити адвоката.
-
@erlighter
-
Яйця тільки ті що мені самому потрібні А так все з'їв вже в п'ятницю, соррі)
-
А ви не волонтер ? Не ? Зайці є? А яйця ?
-
😁 Може волонтери і віддають Можно в фейсбуці пощукати
-
Соціальні сервіси просто так не забирають дітей, повірте. Ніколи. Таке рішення приймається у виключних випадках, коли лікар чи поліцейський чи працівник соціальної служби мають сумніви щодо безпеки дитини. Чи можуть вони помилятися? Можуть. Саме тому є суд, який буде дивитись на обставини та докази і, відповідно, приймати рішення.
-
А що саме КУК має робити? КУК не є судом чи поліцією, у КУК немає адвокатів. Батьки повинні звернутися до адвоката, в Альберті також є безкоштовні адвокати.
-
З архівів 2019-2020 років: історія від друзів. Про погрози в школі. Маємо двох дітей в школі у Рівер Хайтс, Вінніпег: хлопець в 5 класі, дівчинка в 3-му. В тому третьому класі (на потоці) є один хлопець, який постійно конфліктує з дочкою, доводячи її мало не до сліз. Спочатку вона терпіла, бо її попросили йому помогти, бо він розмовляє російською, яку вона розуміє і трохи навіть розмовляє. Багато хто через це проходив, і діти, які розмовляють знайомою мовою, дозволяють легше перенести адаптацію. Однак через деякий час той "підопічний" хлопчик почав конфліктувати, і дочка просто перестала з ним спілкуватись. Принаймні хотіла. Він постійно приходив до неї і чіплявся та конфліктував. Ми, батьки, радили дітям просто не звертати увагу та ігнорувати його. Також нагадували час від часу, що якщо є конфлікт, то йти до вчителя. Однак, наші діти тут тільки майже рік і ще відчувається брак мови і, можливо, трохи залишилось української школи, де скарга на однокласника вважається ганьбою, а тому вони просто старались ігнорувати, але це виходило не завжди, і дочка деколи впадала в стрес і сльози. Старший брат звик її завжди захищати в Україні, ну і тут намагався владнати все сам. Одного разу з тим хлопчиком вже був конфлікт, і його батьки (з однієї з ех-СРСР країни) звідкись взяли (або прослідкували) нашу адресу і приходили до нас додому з погрозами та вимогами. Тоді дзвінок до директора школи прояснив, що в ситуації з надщербленим зубом ніхто не був винуватий. Ситуація попередня: "Сидить дитина вдома, хтось постукав в двері. Відкриває двері, а там мама однокласника і запитує, чи є хтось з дорослих вдома. Але тільки дитина (якій майже 12 років). Батьки на кілька хвилин вийшли. Та мама йде геть. Через деякий час батьки отримують телефонний дзвінок від мами: "Ваша дитина штовхнула/вдарила/зачепила мого сина. Він впав і надщербив/зламав зуб. Їдемо до дантиста, а ви будете змушені відшкодувати всі витрати". Батьки в шоці - і відразу на допит дитину про справи в школі. Каже, що так, бігав той хлопчик, послизнувся і впав. Це бачили супервайзери. Ніхто йому нічого не казав, ніяких бесід не було. Однак ми тоді тільки контактували з директором, думаючи, що все він владнає. Сьогодні ми, батьки, отримали візит поліцейського... У грудні той хлопець вкотре ображав дочку, обзиваючи та штовхаючи її на перервах та майданчику. Старший брат то побачив і замість того, щоб розказати це вчителю чи директору, пригрозив розправою. Знаєте, як діти часто сваряться в Україні "я тебе вб'ю... ти в мене дограєшся... я тебе закопаю...". Зрозуміло, що те все було сказане без жодного наміру завдати шкоду, а просто, щоб той відчепився від сестри. Після цього той хлопець прийшов додому, розказав це, і його батьки написали заяву до поліції. Це відбулось ще місяць тому, але тільки сьогодні ми отримали і дзвінок від директора та візит поліцейського. Директор сказав, що таке буває, і потрібно просто краще пояснити дітями, щоб взагалі ігнорували того хлопця, який їй зачіпає. Також сказав, що ще треба буде ще раз прийти до школи на розмову з поліцейським. Попередив, що поліцейський буде деякий час слідкувати за ситуацією і, можливо, мати кілька бесід згідно процедури. Також син має написати лист з вибаченнями тому третьокласнику. Висновки: 1. Наша помилка як батьків: коли ми приїхали до Канади, ми не розказали дітям про те, що не можна погрожувати дітям в школі (чи будь де). В Україні на це просто не зверталось уваги, бо сприймали як дитячі пустощі. Тут це інша країна, інша культура, а тому може сприйматись інакше. 2. Якщо є якась проблема чи конфлікт між дітьми (чи дорослими), то завжди треба брати ініціативу першим. Якщо є образа чи насильство від інших - відразу до адміністрації школи, щоб випадок був задокументований. У випадку подальшої ескалації, буде запис, що ми - батьки - підняли проблему. Це може бути просто зі слів, з вказанням обставин та часу. Це дуже важливо потім, якщо ситуація набуває розвитку. 3. Якщо є погрози дітям, то, крім адмінстрації школи, можна звернутись і до поліції. При чому це треба робити відразу, а не відкладати на потім.
-
Ось одна із історій із дітьми. Однак, навіть якщо тут і був поліцейський, тут не було соціальних сервісів.
-
А, зрозумів, тобто їм не обов'язково ставити що вони представники і заповнювали вам декларацію
22 Jan 2023, 08:02
136047/243751
29 Mar 2025, 13:48