Українська Манітоба
-
і жіночки працюють дуже добрі, я там СУМКУ залишила, в неї гаманець з усіма картками, паспорт... вони помітили і забрали до себе. не дуже часто каву п'ю, бо може погано бути від неї, але тепер як захочеця то тіки до них)
-
о, я з ними розмовляла якось, сказали що в них завжди одна й та ж якість кави бо вони її не обжарюють на місці, а закупають вже готову, тому не буває помилок як у багатьох інших місцях, де жарять самі
-
я коли до канади у ірландії була, працювала на заправці і була в нас кавова машина, у яку хіба що зерна треба було досипати. і зерна вже жарені у мішках. маю сказати, що то була єдина кава цієї цінової категорії, яку можна було пити з насолодженням, краще можна було знайти хіба що в лакшері закладах. але кому воно потрібно, коли співробітникам заправки було безкоштовно))
-
а з сітіплейсом взагалі лячно в мене вийшло, бо даунтаун же, тоді ще холодно було, тому місцевий контингент заходил тупо погрітися
-
оце так, гарно)
-
а щодо чаю, то я колись гуглила і є декілька офлайн азійських магазинів з продуктами. може, там щось вийде знайти?
-
та мені в україні краща кава була то лате з кулінічей з якимось ягідним сиропом або там же і імбірним пряником взимку, я той ще поцінувач, мені головне щоб солоденько і не нудило потім))
-
до речі, не будь-яку каву навіть концептуальну можна пити з насолодою. в Києві є Каффа, театр кави, для гурманів місце, я дуже любила його за атмосферу і концепцію, але згусток кави цієї гіркої за 90 гривень - це непорозуміння, чисто потерпіти заради відчуття себе снобом з високим смаком)
-
але мені досі щось щастить, навіть на автобусі треш був тіки один раз, та такий, mild як то кажуть, а потім ту компашку вигнали з автобусу лол дівчинка з роботи дуже здивувалася, що для мене воно вперше, бо вона щонайменше два рази на місяць усіляке бачить але я тепер просто чекаю іншого автобуса щоб додому їхати, там тихо зазвичай
-
