Український Монреаль
-
-
Ще дізнайтеся про рівні. Бо в Університеті де Шербрук навчання триває лише 10 місяців. Це прискорений курс, де за один курс (10 тижнів) ми проходимо два мовні рівні. Як на мене, це краще, бо швидше, менше часу витрачаєш на франсізасьон і швидше можеш почати рухатися далі. Але так, наскільки мені відомо, є лише в двох університетах.
-
maps.google.com/maps/place//data=!4m2!3m1!1s0x4cc91b280a3f9117:0x8d90ab2458bf091?entry=s&sa=X&ved=1t:8290&hl=ru-ua&ictx=111 Бар у центрі міста, доречі власниця - з України
-
Так і є, нормально можна заговорити лише маючи практику. Як філолог можу сказати, що Ви будете "вільно балакати" лише ті фрази, які повторили вголос разів 20-30. Все інше, що не довели до автоматизму, будете "квакати". Це мовні закони, по-іншому ніяк. Тому вивчення мови - це 80% самостійна робота щодня.
-
Я це прекрасно можу знати бо бачу поведінку людей і які питання вони задають. Як людина що модерить цей чат вже більше року - маю трохи обʼєктивної стати
-
Ната, привіт❤️
-
аналітик не один має таку думку так що стосовно упередження не приймається. Ну а якщо вивчите трохи статистики то рік це більш ніж достатньо. Я ще раз повторю Канада не для всіх в плані того що багато людей не можуть тут налаштувати роботу/побут і інші аспекти життя. І тому потім їдуть(іноді ще й з проблемами). Це не про те що будь хто не може приїхати.
-
Це тільки статистика за один рік і аналітик має упередження. Тому, скорше за все, вона має похибковості.
-
Це тільки ваша думка.
-
Ну тут така досить цікава суміш Північної Америки з Європою
-
Погоджуюся. Так само, як будь-яка інша країна, місто чи навіть квартира. Кожний вибирає те, де йому комфортно. Тому немає країни, яка б для всіх була прийнятною. Я ніколи не мріяла про Канаду. Але для мене приїхати в Канаду було як здати екзамен на власну придатність. У Європі багато халяви, багато людей з ментальністю інваліда. А тут мені вважалося (до приїзду) зовсім інше суспільство, де ти свідомо береш відповідальність за своє життя на себе і можеш розраховувати лише на власні здібності. Як виявилося, в Квебеку соціалізм, але побудований на повазі до людини. Тут теж багато тих, хто живе з ментальністю інваліда - весь світ мені винен. Але я бачу, що тут є купа можливостей. Якщо в тебе є руки, голова, бажання - тут реально вийти на набагато вищий рівень, ніж до того. Є свої проблеми, складнощі, непорозуміння. Але для мене Канада тут поки досить приємна, привітна, перспективна. А для когось тут жах - у кожного свій шлях.
-
А це ваша. Моя хоч має підкріплення фактами
-
В Україні до війни, до 2014 року, було гарно тим, хто створив для себе гарний мікросвіт поряд. В загальному із-за впливу корупції, розповсюдження наркотиків за останнє десятиріччя не так вже і гарно було в Україні, то я не кажу про те що ті років при владі були прихильники яника і значущу різницю між життям в місті і в селі.
-
В моєму розумінні так - жодного усвідомлення власної ролі у власному житті, сподівання на державу і владу, купа програм соціального захисту, та навіть система податків - багатий має ділитися з бідним, прямо розкулачення якесь 😂 Звичайно, це лише моє сприйняття і моє розуміння, на історичну достовірність не претендую 😊
