Ось перелік проблем, з якими зіткнулися українські біженці з дітьми, особливо в малих містах Канади, а, також, пропозиції, щодо дій уряду, щоб адаптувати їх і інтегрувати в канадське суспільство, щоб вони принесли користь економіці:
Проблеми:
1. Мовний бар'єр: Труднощі у спілкуванні через недостатній рівень володіння англійською чи французькою мовою, що впливає на нашу здатність отримати доступ до послуг, включаючи охорону здоров'я, освіту та працевлаштування та інтеграцію в громаду.
Ми не прості емігранти, які все життя планували іммігрували в Канаду. Ми змушені швидко рятувати наших дітей від російських ракетних обстрілів. Тому ми обрали Альберту і зокрема Вегревіль, що був прохідним бал 4 по знанню мови і велика українська діаспора. Тепер у нас таку можливість забрали призупинивши програму, на яку ми всі сподівалися та до якої готувалися Опортюнітістрім.
Зменшити вимоги до знання мови по професіях, які не потребують цього і якщо роботодавець задоволений роботою працівника . Ми більш вразливі порівняно з тими хто готувався до міграції.
2. Працевлаштування: Пошук роботи, особливо за фахом ускладнений мовними проблемами та невизнанням документів про освіту з України.
Не дають піар на такі професії, які популярні серед наших жінок, як асистент вчителя, доглядальниця за літніми людьми та інвалідами, людьми з обмеженими фізичними можливостями.
Одні роботодавці не беруть на роботу без канадського досвіду роботи. А як нам його отримати, як ми лише прилетіли з країни в якій йде війна?
Інші не беруть без піару на роботу.
Не хочуть давати фултайм, хоча по годинах фултайм виходить, але йде скежуал. А нам для програм імміграції потрібен фултайм по документах.
Чи захочуть роботодавці займатися додатковою паперовою роботою при подачі його працівника на піар? Якщо цю процедуру уряд постійно ускладнює для українців.
Створення додаткових робочих місць, інвестування в заводи в містечках, таких, як Вегревіль.
Створити безкоштовний сервіс по навчанню, курси підвищення кваліфікації та пошуку роботи.
Служба, яка допомагає у відкритті бізнесу новоприбулим, отримання грандів під соціальні проекти.
Відкрити курси підвищення кваліфікації для українців, можна виїздні в маленькі міста, на професії, які потребує Альберта- туризм, нафтогазова сфера, та щоб викладали спеціалісти, які знають українську мову, чи з перекладачем.
Знайти роботу, яка відповідає нашим навичкам і кваліфікації, складно, особливо якщо наші документи не визнаються. Або як у мене, що я агроном по овочам, теплицям, квітам, садам, трюфелям, а тут цього не вирощують.
3. Житло: Забезпечення доступного та придатного житла для великих сімей є значною проблемою. В містечках, які мають сільські програми для імміграції, як Тухілз немає будинків, які здаються в оренду.
4. Освіта та Догляд за дітьми: Доступ до недорогих послуг з догляду за дітьми є значною перешкодою, особливо для батьків, мамів-одинаків або батьків з кількома дітьми. Зарахування дітей до шкіл, де англійська не є їхньою рідною мовою, та адаптація до нової системи освіти.
Скласти довгостроковий план інтеграції українців в Канаду на 5 років, щоб жінка віком 42 років без чоловіка з 2 дітьми, який на війні,могла отримати Піар та працювати на благо Канади, вивчити дітей. Відсутність садочків на весь день, або дуже дорогі, або черги на рік чи 2, тому самотня жінка з двома малими дітьми, не може на роботі з 18 доларами за 1 годину потягнути садочок для дитини - за 45-55 доларів в день. Бо жінці потрібно працювати 8 годин, лише на садочок для двох дітей, а на їжу, одяг, оренду житла вже не вистачає, а є ще витрати на транспорт.
5. Охорона здоров'я: Навігація в системі охорони здоров'я з мовним бар'єром та розуміння права на отримання послуг.
Місцевий лікар, грубе ставлення персоналу сімейної лікарні до новоприбулих українців, ігнорить, потрібен перекладач та можливість обирати лікаря.
6. **Соціальна інтеграція: Створення нової соціальної мережі та подолання культурних відмінностей.
