Українська Манітоба
-
Оце я заглянув на тему болючу бо думав навіть звільнитися але терплю Думав тільки я один такий везунчик на босів тут
-
Я довго шукав роботу Ринок такий що побоююсь Але так, Ви праві
-
Чому я працюю і терплю токсичного керівника, на якого не можу закрити очі і просто працювати. По-перше, це імміграційний процес. На мені велика відповідальність за дітей та свою сімʼю. Було правило - працюєш, подаєшся, працюєш далі, чекаєш ПР. Як на мене, це настільки все стресово, виснажливо,ця адаптація, документи, і мова, звичайно. На моїй роботі все починалось дуже красиво. А потім, виявилось, що шеф не любить жінок і відноситься до них мʼяко кажучи зверхньо. Свого су-шефа жінку він благополучно вижив. Нікого з жінок не підвищує. Я свого часу зробила безліч десертів, декілька раз створила нове сезоне меню. І коли обіцянки підвищення не виконались, я почала звертатись до вищого керівництва. Вони мене гарно послухали, подивились на папочку з рецептами. А потім видно поговорили з шефом. Що він говорив і як пояснював незрозуміло. Але більше мені ніхто не дав можливості щось створювати. Тепер він щось придумує, просто жахливе, дає мені, щоб якось то привела до їстівного виду і тіпа він це створив. Усі мої ідеї він привласнив собі. А те, що створюю я , ніколи не ціниться, на відміну від інших людей. Навіть дяку ніхто не скаже. А коли йому заходить (місячні в людини), то починає придумувати якусь дурню, то треба віддавати іншим людям мої процеси, через пару тижнів, я все маю закінчувати сама. І ніколи не знаєш, що буде наступного дня. Я не в силах пояснити безліч деталей. Просто, до чоловіків він абсолютно інакше відноситься і щоб погане вони не робили, до них буде чудове відношення і повага і премії і посади.. Я єдина кондитер в цьому ресторані. Ініціативна, амбіційна. Мусила закрити рот, посміхатись, і знати, що мені ніколи не дадуть відповідного рівня відповідальності, посади та можливостей. Ну і грошей більше теж не дадуть. Наступати собі на горло важко.. Вбив все бажання працювати на кухні будь де. Куди йти я ще не вирішила. Годувати сімʼю мені потрібно. Тому так.
-
У канадського самсунгу теж нема запису з лінії (не тільки канадського, а й у 90% країн). В деяких країнах можна легко змінити код прошивки на країну де запис є, але це не про канадську версію - там код змінити неможливо. Тільки використовувати сторонню програму, яка пише не з лінії, а з мікрофонів, через що отримуєш нижчу якість.
-
В нас дуже гарні аж занадто...... Лишень Манітоба як провінція випробовує мене на "міцність" ☺️😕. Як не контакт з якоюсь "гілкою" так очікування місяці і т.д. це вже починає мене трохи дратувати. Ліцензія на зброю - розгляд з жовтня. Сьогодні сказали начебто вирішальні 2-4 тижні чекати 🤪 CRA - декілька разів не бачать документи які ми завантажили раніше. Кожен оператор розповідає зовсім інше чим попередній. Деякі взагалі починають щось рахувати при тобі. Незважаючи що ми приїхали в 22 році, і мали отримувати дитячі виплати ще до ПР. Ми їх і зараз ще не отримуємо і не зрозуміло коли будемо ))) IRCC - теж своя історія більше позитивного, хоча і цього канадського "чекайте" теж вистачає і їхніх помилок коли вони мені номінацію не могли вислати фізично на мейл 1.5 міс. І так щоразу коли щось потрібно вирішити, дізнатися, зааплаїтися для чогось і т.д.
-
Нещодавно вас згадувала. Коли дзвонила в сра за дитячі. Думала, отримуєте ви че ні. Дзвоню, а вони кажуть, та тут вроді все є, але чомусь вам не оформлюють, інший каже, через те що ви ВП це якось ускладнює. Вже скоро 2 роки тут, а дитячих не має
-
Мені тут супер комфортно, але я люблю більше прийти в контору і задавати питання, просити покликати менеджера. А не ось це все, по телефону wait
-
Ох, я вам співчуваю. Я чогось взагалі інакше уявляла собі історію з того, що ви писали. Сподіваюсь, ви швидко отримаєте PR, відкриєте свій ресторан і одного дня цього тхіра туди не пустите, коли він прийде 🙏
-
Та да , я дзвонив , такі типу кажуть :”Ви вже дзвонили ,не двзоніть ,ми вже написали в офіс. Я кажу так в мене горять білети в Європу , що мені робити . Ну нічого ,чекайте . Сьогодні знайомій за два тижня прийшла карта . Представ ) Я радий за неї звичайно ,але ”я тоже хочу шоколадку” 🤪🤪🤪
-
Ну або так))
-
Ахаха, мені б взагалі хотілось забути про його існування і цієї всієї контори.
