Українська Манітоба
-
Знайомий з Сіліконової долини раз на пів року починає паніку що його звільнять бо він чув від відділу маркетингу що продажі погані стали. І що він більше не знайде такої зарплатні. Але поки що не звільняють. Вкалує він ого-го порівняно з моєю минулою роботою в мерії. Прокидається та мейли вночі посилає!
-
Я почав замислюватись про переїзд з Канади через те саме насправді, тригером було. Кожного четверга мені дзвонив менеджер і нив що я погано або повільно або ще щось не так працюю, там були і обʼєктивні претензії (на початку) і тупо якісь дитячі закиди. Потім мені дзвонив у пт інший менеджер котрий казав що мене мають замінити невдовзі якщо клієнтський менеджер ис нот хеппі. Я було хотів просто змінити роботу - але це просто було колись, в Канаді то не просто, можна пів року шукати в не знайти а ще я за цей час дуже вигорів і морально виснажений щоб нормально готуватися до інтервʼю а потім ще ж требо норм працювати ту нову роботу. А в мене реально вже немає сил. Потім ще лендлорд написав смскою що треба виїхати і з хатою також той ще гемор. І тут я замислився, а навіщо це все)? Просто мої думки, нікого нідочого не спонукаю, у кожного свій шлях і усім бажаю удачі!
-
Навряд чи я зможу себе змусити лишитися. Після того як я згадав що таке воля. Але час ще є. Місяць паузи і іншого світу. Буду приймати зважене рішення.
-
Взагалі розвинутий світ трошки зламався з приходом тотального інтернету. Була б моя воля, я того рубильника дьорнув би, а потім кричав би як бабка з відео: і не нужон нам ваш інтернет. Бо це потреблятсво просто вже зашкалює, більше витрачати, більше рекламувати, більше контролювати, більше спостерігати, більше працювати. Я прям одразу згадую відоси про папуасів яким розповідали, що на заході люди суїцид вчиняють. У них була щира реакція: нашо? Тепер я розумію. Цей тиск невизначеності і постійного стресу дуже вибиває з колії. І я навіть не знаю що гірше, таке відношення як у вас, чи таке як я бачив на минулих роботах. Хтось обирає тактику як ви описали: ой ти погано працюєш, значить ми тебе звільнимо, а хтось прикидається твоїм другом/сімєю, але в якийсь момент ти бац і поза бортом 😅😅😅 Підсумовуючи: люди не пристосувались ще до такого довкілля, де постійно потрібно маневрувати і не можна будувати ніяких планів, навіть якщо ти в айті і в тебе ЗП вище середнього. А так хочу побажати вам тільки наснаги і успіхів у всьому що ви робите!
-
моя менеджер мені сьогодні сказала, що я не маю права брати перерви, що вони і так багато мені платять. вона для цієї розмови запросила мене до себе в кабінет, попросила зачинити двері. Залишилося там працювати 2 тижні, не брати перерви – це просто вражаюче
-
Це не ок, у дружини була схожа ситуація. Навіть лікарняних не давала. І в тих кругах її менеджера знають всі 😅 Так шо якшо підете до конкурентів, потім ще будете з неї сміятись скоріш за все, бо тут як в малому селі)
-
Employees must be given a 30 minute unpaid break after every five consecutive hours of work. Manitoba employment standards Дуже класна штука, свої права треба знати і вміти іх відстоювати
-
Не пощастило вам. Ми недавно завозили одну річ на ремонт у місцеву майстерню де власник, як справжній канадієць, почав нас розпитувати звідки ми, і був дуже щасливий почути що ми українці. Він взяв на роботу дівчину/жінку з України (звичайно тут же ж покликав її познайомити з нами), і потім нам розказував як вона щодня дзвонить своїм рідним в Україну і як він за неї переживає. Коли ми пробували щось сказати що сподіваємось що війна закінчиться скоро, він відразу сказав що сподівається що ця жіночка все ж таки залишиться тут, бо вона абсолютно perfect employee яку він не хоче загубити
