Доброго дня 🙂
Хочу подякувати за ваш чат та поділитись досвідом перевезення кота Україна-Канада in cabin.
Кішка до переїзду була з паспортом, чипом, провакцинована, зроблені титри та ревакцинована за неділю до закінчення року з часу минулої вакцинації. З 2022 почала вичати тему поїздок в інші країни та вакцинувати “про всяк випадок”.
Всю іншу інформацію по to-do знайшла тут.
1. Оформлення квитків на сайті LOT: брала квитки Toronto-Warsaw-Toronto. Заповнила інформацію на сайті, зателефонувала в представництво LOT в Канаді, пояснила що у мене round-trip і уточнила чи є місце для pet in cabin на потрібну дату при поверненні. Після підтвердження, менеджер додав pet in cabin до квитка, і відправив посилання на оплату. Після оплати - перетелефонувала для підтвердження платежу. Квитки відправили на почту.
2. Розбила весь маршрут на Черкаська область-Львів, Львів-Рава-Руська-Варшава, Варшава-Торонто. Маршрут по Україні розбила тому що не була впевнена, що кішка адаптується (з дитинства боїться незнайомих людей) в транспорті і тому що не була впев. Форму Ф1 отримувала по місцю, і обмінювала у Львові. Підготувала 20 листочків, бо у них “не підвезли папір” 🙂 За те, що повідомили тут про папір - окреме дякую!
3. В аеропорт в Варшаві приїхали за 3 години. Людей майже не було. На стійці зважили кота з переноскою, віддала багаж, отримала квиток. На security control попросили взяти кота на руки і пройти з нею через детектор. Це був єдиний момент, де їй стало дуже страшно, і вона почала кричати як в останній раз та лізти на шию. На щастя, це тривало 3 хвилини. Зі своєї сторони: якщо б я одягла верхню частину шлеї вдома, то було б простіше. Після security був паспортний контроль. Загалом пройшли все за 24 хвилини.
4. Літак. Тут я себе накрутила, тому що при польоті в Канаду був кіт в кабіні, який кричав перші 4 години, а потім ще 40 хвилин під час зниження, а при досвіді їзди на автомобілі моя кішка може годину позавивати. У нашому випадку: кішка часто дихала, тому що було багато людей і діти почали плакати. Під час зльоту заспокоїлась, і іноді навіть лежала з розслабленими лапами, чого не було навіть в потязі. При посадці почала мотати головою і декілька раз починала нявкати тому що діти плакали 😄, але відразу затихала, якщо я ненадовго засувала руку в переноску, і гладила її.
5. Після прильоту пішла заповнювати декларацію, що в мене кіт. Пройшла паспортний контроль,забрала багаж, і далі пішли до виходу, де я ще раз сказала, що я з котом, і пішла декларувати кота. На червоному коридорі у мене перевірили тільки чи дійсна вакцина.
Загалом, кішка нервувала і відчувала себе не комфортно, особливо нервувала, коли я відходила від неї більше ніж на 1м. Із їжі брала вологий корм і кремові ласощі, старалась давати воду зі шприца, але вона відверталась весь час, навіть не дивлячись на явно пересохший ніс. Їжу їла коли була вже ну дуууже голодна. Поки були в квартирах - їла і пила як не в себе, і висипалась 😄
Переноску купувала Trixie Air Wings, тому що боялась щоб прям відповідала стандартам, але зараз розумію, що краще взяти щось побільше, на випадок, якщо коту захочеться встати та потягнутись (побачила на практиці, що страшно-не страшно, а сидіти в одній позі стомлюється).
З моменту отримання сертифікатів в ДПСС до літака загалом пройшло 4,5 дні.
Ну, і по загальних враженнях: як виявилось, дорога з котом не набагато складніша, ніж дорога без кота.
