Українська Манітоба
-
Багатьох знайомих вже мобілізували.
-
В кожного різна границя толера ,якщо можна так сказати .Комусь норм і в клубах двіжувати , слухати рус музло ,дивитися контент , і він впевнений що це ніяк не впливає . Хтось взагалі не задонатив ні 1 копійки ,бо вважає що всі розкрадають країну ,то чого він має донатити. Хтось вважає ,що живе в Україні цим самим платить податки і так допомагає.
-
Якщо війна зачепила ваша родину чи друзів - то напевне залишитесь а якщо ні - то напевне виїдуть.
-
Цей «індивідуалізм» можливо і добре але і заодно не допомагає національній ідеї.
-
Можливо не мають бронь
-
Якщо всі, хто виїхав, будуть тепер все життя мучитись від почуття провини, це також нічому не допоможе. Люди зробили свій вибір і ми всі вже тут, факт уже відбувся
-
Аналогічно. Я думаю, що в такі глобальні моменти, як війна, кожен відчуває свою долю (як би це пафосно не звучало), і глибоко в душі знає, де його місце
-
Нє Їх не визнали…із ними ж торгують
-
Ви впевнені?
-
Звичайно, я ж їх усіх на роботу брала. Мобілізованих чоловіків в Україні досить незначна частина, якщо подивитись на кількість населення. І в дійсності багато людей що могли і можуть поїхати, залишаються в Україні. Є і хороший знайомий який повернувся з США в перші дні повномасштабної війни і до сих пір на фронті. Далеко не усі в Україні сидять і мріять виїхати