Українська спільнота Ванкувер Канада
-
Я вас понимаю и поддерживаю!!! Я сама россиянка,прожила 18.5 лет в Украине,понимаю отлично Украинский ,но не говорю на нем. Мы жили в Днепре и там в основном говорят на русском. Мой муж и дети украинцы. Мы так же сюда приехали по этой визе из словакии. А там были люди,которые думаю ненавидели меня из-за моего разговора.мы с мужем принимали беженцев дома,кормили и давали им всё необходимое) муж сутками был на границе ,развозил и забирал к нам , кому было некуда. Это было наше решение и я ничего взамен и не думала получить, но когда стал языковой вопрос,мне стало очень обидно😢. После разговора самой с собой🤪, я сделала вывод,что всегда есть те,кто недоволен! И я не буду обращать на это внимания,я буду стараться пока что выживать и все равно помогать людям (русские меня поймут,внутри чувство,что я виновата) … поэтому не переживайте! Все мы где то жили и крутились как могли. Ведь главное ,что у тебя внутри, а не то где ты жил или родился!!!
-
Я тоже из Днепра, сюда тоже приехал, потому что был за границей, на тот момент, когда началась война. Вам вообще не за что чувство вины внутри иметь. Все кто был где-то, а теперь здесь, приняли своё решение. При желании можно к любому прикопаться на предмет того или иного, с целью вызвать чувство вины. Этим пользуются манипуляторы.
-
Ну Раз така жара ) Ми з Запоріжжя. Планували переїзд до Канади задовго до повномасштабної. Щоб перевірити себе, вирішили поїхати жити закордон в серпні 2021го. Ніхто з моїх друзів, котрі зараз служать в лавах ЗСУ і ті, хто просто залишився в Україні, ні слова поганого не сказали і не думали. В Україні всі знають вже, хто такі українці. Наша місія - нести це світло в інших країнах. І доводити усім, хто ще не зрозумів - Українець це не брат росіянина.
-
Ця ситуація не про поділ українців і не про мову, це Антон образив якогось маленького гівняного чоловічка, якась незначна образа і цей чоловічок нареєстрував акаунтів і строчив спочатку в телеграмі, але там його всі тупо проігнорили, то воно полізло в фейсбук.
-
Дуже вас розумію. Хоча я українка і усе життя жила в Україні. Але у 14-му коли Донецьк опинився в окупації, почалося най цікавіше. Окупанти намагалися нав’язати постійно що повинна любити "руський мир", люди які поддалися пропаганді говорили що я "укроп", коли вдалося в цьому аду заробити грошей на переїзд з окупованої території, зіштовхнулась з тим що люди в Харькові, дивились на мене наче на "сепаратиста", не знаю чи то ми такі обрані були, чи для всіх так, але з нас хотіли брати взятки за проживання у гуртожитку. Та багато іншого "файного" відношення. Авжеж це були не всі люди яких я зустрічала. Але таких було не мало. З чого я зробила висновок, і більше не збираюсь жити в Україні, і в країнах колишнього СНГ.
-
Дурниці. Не дуже багато, а 80%-90% розмовляють російською, в тому числі у Львові, Тернополі і Франківську, ніхто нікого не ущемляє та ніколи не ущемляв. В мене купа знайомих в побуті спілкується російською, а почути в Харкові українську це щось нереальне. А є люди, які завжди всюди чимось незадоволені, в Канаді також....гречка нетака, медицина погана, українці погані, школи не такі і т.д. То можливо почати з себе. Почати бачити позитивне, а не негативне.
-
Пришлось долистать до открытия группы и читать все с начала 🤣
-
Гадаю завтра на барбекю прийде дуже багато людей 😅😅після всіх меседжів в різних чатах і групах 😅😅 цікаво приміщення велике? 😅😂😂
-
А кого їх ?
