(UA) IT/Tech Ukrainians in Canada
-
Нічого не бачу дивного після тривалого пошуку. Повністю розумію колегу ;)
-
Всім привітулі) Почитав чятік, бачу, шо тут багато синьйор+ кейсів) А у мене трошки інша історія: продовжую працювати джун сек'юріті аналітиком на українську компанію. Але трошки втомився прокидатися о 3-ій ночі, проживаючи в Ванкувері, щоб бути на зв'язку з колегами 😬 Питаннячко наступне: я 2 роки працюю тільки з андроїд додатками. Враховуючи це, думаю зробити універсальне резюме і надсилати в усі наявні компанії, що мають те чи інше відношення до розробки андроїд апок (тому що з активних вакансій 90% того, шо бачу, пов'язано з вебом/хмарами). Даз іт мейк сенс?) Якщо маєте якісь поради чи зауваження щодо моєї ідеї - буду радити почути:)
-
А почему мем? 😬
-
В 40 років тільки 2 дороги, бізнес в IT або шукать себе поза IT
-
То що казати за іммігранта без канадійського досвіду і вік 38-40 років. Вже на перспективу такого в компанію не беруть. Можливо ще буде краще якщо знову зміниться ринок на робітника
-
Бачу вже багато дописів від Канадійців які прожили тут все життя і вони не можуть після лейофів знайти роботу по спеціальності починаючи з 40 років і старше вже не вивозять конкуренцію
-
Подання на позиції Level 1/Level 2 Подання на ці позиції означає бажання залишатись в цьому ж самому руслі й отримати канадський досвід та надалі шукати позицію, яка мені потрібна. Поточна ситуація та бажання Я зараз працюю з 23:00 до 8:00, але такий режим виснажує. Хотілося б мати графік, як у "білих людей", тому так звісно це дивно занижувати планку до якої ти йшов 20 років, але які альтернативи ? =) Стан ринку праці з того що бачу я. Зараз ринок праці дуже переповнений (на кожну позицію подається більше 300-500 резюме протягом тижня). Якби я надіслав стільки резюме в якійсь іншій країні як зробив це в Канаді (а це більше 150 штук за 3 місяці), то відгуків було б значно більше. Тому все залежить від удачі і часу. Особисті історії успіху Мій знайомий, Senior ERP Dev у SAP, торгував хот-догами протягом 6 місяців, поки не знайшов роботу. Кожен має свою особисту "фінансову подушку безпеки". Хтось приїхав один і ні за кого не відповідає, а хтось приїхав з дітьми, дідусем та бабусею і сам усіх забезпечує. У кожного свій особистий досвід. Комусь пощастило більше, комусь менше.
