Український Монреаль
-
мало вхідних даних.. в першу чергу для нього зміниться мова спілкування на французьку.. думаю, набагато важливіше, що він може і готовий робити?
-
Можливість знайти роботу. Будь-яку. Потім продовжувати навчання. Всі намагання знайти щось в фастфуді, кафешках, варехаузах в Торонто поки що безрезультатні. По спробам - десь дві сотні відісланих резюме, та біля 80 приніс самостійно. Не кажу що багато прям, але хочу розуміти, чи має сенс довбати цю «торонтівську» скелю.
-
і так, перша робота буде survival, хоча, впевнений, що за тиждень можна отримати і більше однієї пропозиції.. звичайно, не адміністратора в Маріотт..
-
В1 я б підтягнув хоча б до В2.. в готелі у Монреалі роботу знайти можна.. дивно, що у Торонто не знаходить.. розсилати резюме не кращий спосіб... вводити в пошуку на гугл-мапах "hotels" і в першій половині дня обходити хоча б по 5 штук на день..
-
знов таки.. принести CV до Тім Хортон і тикнути його індусу на касі - це одне.. той, звичайно, викине його в сміття.. навіщо йому потенційний конкурент? поспілкуватись з власником чи ейчаром - трохи інше..
-
Як на мене, питання в Монреалі розділяється на 2 частини: 1. До того, як првцевлаштувався. (Працевлаштуватися важко, практично неможливо. Тому що ніхто не наймає, тому що всіх +/- влаштовує їх наявний кадровий склад. (Вірніше, власники бізнесів - далекі люди, і ще й далеко. Тому думають, що в них все гаразд) 2. Після того, як працевлаштувався. Потрапляєш в пекло ледарів і ідіотів, які нічого не вміють робити і не знають як робити. І навіть не сконцентровані на роботі, а сконцентровані лише на тобі. Кожен день ходять і хаваюкають, як індюки. Керівники можуть навіть не знати, що таке палета.. Але якщо на все забити, то все якось день за днем іде, зарплата іде, життя налагоджується. (Особливо, якщо ще й в профсоюз вступив. Гарантія пожиттєвого найму, на 95%. )
-
Дуже суб’єктивна думка Можливо актуально для некваліфікованної праці і ентрі левелу. І те не для всіх сфер
-
Це не думка, це реальна картина. Був би я керівником, 80-90% наявного штату звільнив би за 10 хвилин, хоч з першої моєї фірми, хоч з другої. (Бо така якісь і такий темп роботи - дикість для мене! Ну, в Квебеці це непросто, звільнити нероб. Особливо, якщо ті в профсоюзі. (Як і непросто знайти роботяг. Бо резюме і інтерв'ю - це ні про що...)
-
Можливо справа в сфері діяльності
-
До цього роки 4 контрактором був у місцевих - картина майже такаж була
-
Кажуж - можливо низьки рівень роботи або індустрія. У мене на роботі(так кваліфікованна праця айті сфера) картина інша. Якщо людина ледарює або не тягне - чоботом під зад і дуже швидко. В міжнародці або офісах штатських компаній так само.
-
Для того щоб зрозуміти проблеми у Вашій сфері діяльності треба хоча б досвід PM та ще спілкуватися з кандидатами, які зараз приходять на посади. Бо мова йде не про ледарює або не тягне, мова йде про якість. Нажаль в Канаді така якість усіх влаштовує, а вимагати вищу якість тут ніхто не буде. Тому Станіслав має рацію, сперечатися можна лише про проценти. Я, наприклад, завжди говорю, що мій колишній шеф звільнив би тут 100%.
-
Якість різна. Підходи різні. Сумарно контрачив з ~10 компаній. Бачив одні з кращіх механік тестування і релізів.і хороші процесси. Бачив і лайнокод у стартапів в пресід і сід фазі. Сказати що щось відрізняється від україни чи юс - взагалі ні.
-
Підозрюю що ваш колишній шеф платив некваліфікованим працівникам по 2дол за год, а працювати в 10раз більше ніж в Канаді. Не можу зрозуміти , де краще? Говорити про якість, можна, а якщо дивитися на результат то Канада в рейтинг 10 країн з найбільш розвиненою економікою в світі.
